ТОП-10 тренерів з найбільшою кількістю трофеїв

Україна — 12.05.2013 - 12:33 — havryk Переглядів: 17014

Поділитись:

Звістка про відставку Алекса Фергюсона не залишає байдужим нікого, адже активну роботу завершує ні хто інший, як найтитулованіший тренер в історії!

Пропонуємо Вашій увазі топ-10 наставників з найбільшою кількістю трофеїв, серед яких присутні Валерій Лобановський та Мірча Луческу.

Звичайно, можна посперечатися, що важливіше - число трофеїв або їх якість.

Скажімо, Жозе Моурінью, який зібрав 20 титулів поки перебуває за межею топ-10, хоча фахівців напевно проміняли б свої феноменальні досягнення на внутрішній арені на один з Кубків чемпіонів португальця.

Або, наприклад, на єдиний трофей, завойований італійцем Енцо Беарзота - Кубок світу-1982.

Втім, присутність Моурінью в десятці найбільш титулованих напевно лише питання часу.

А ось наздогнати лідера, який не так давно поповнив свою скарбничку черговим "золотом" Прем'єр-ліги з "Манчестер Юнайтед", Сеу Жозе і всім іншим буде дуже складно...

Алекс Фергюсон (Шотландія) - 48 титулів

"Манчестер Юнайтед": чемпіонат Англії - 13 (1993, 94, 96, 97, 99, 2000, 01, 03, 07, 08, 09, 11, 13), Суперкубок Англії - 10 (1990, 93, 94, 96, 97, 03, 07, 08, 10, 11), Кубок Англії - 5 (1990, 94, 96, 99, 2004), Кубок Ліги - 4 (1992, 2006, 09, 10), Ліга чемпіонів - 2 (1999, 2008), Кубок володарів кубків (1991), Суперкубок УЄФА (1991), Міжконтинентальний кубок (1999), Клубний чемпіонат світу (2008).

"Абердін": чемпіонат Шотландії - 3 (1980, 84, 85), Кубок Шотландії - 4 (1982, 83, 84, 86), Кубок володарів кубків (1983), Суперкубок УЄФА (1983), Кубок ліги (1986).

98_alex-ferguson-2_2556867b.jpg (39.38 Kb)

У цьому сезоні "Манчестер Юнайтед" достроково завоював 20-й титул чемпіона Англії, і 13-й - під керівництвом сера Алекса. Адже колись, на зорі роботи з "МЮ" шотландець був за півкроку від відставки. На щастя, в 1990-му манкуніанцям вдалося виграти Кубок Англії, а в наступному прийшла перемога в Кубку УЄФА.

Два сезони по тому був завойований чемпіонський титул, і з тих пір пішло-поїхало. У червні 1999 року - після першого для себе тріумфу в Лізі чемпіонів - Фергюсону було присвоєно лицарське звання. А незабаром він оголосив про те, що виходить на пенсію...

Ось так вже 13-й рік Фергі періодично заявляє про намір завершити кар'єру, а потім вирішує попрацювати "ще один останній сезон", збираючи все більше і більше нагород.

Вільям Мейлі (Шотландія) - 30 титулів

"Селтік": чемпіонат Шотландії - 16 (1898, 1905, 06, 07, 08, 09, 10, 14, 15, 16, 17, 19, 22, 26, 36, 38), Кубок Шотландії - 14 (1899, 1900 , 04, 07, 08, 11, 12, 14, 23, 25, 27, 31, 33, 37).

3651_1361898765.jpg (39.7 Kb)

У першого великого наставника "Селтіка" була оригінальна манера роботи з командою. Він не обтяжував себе присутністю на кожному тренуванні, і не вважав обов'язковим давати установку на кожну гру.

Він привчив гравців студіювати спортивні колонки ранкових газет, оскільки іноді лише звідти вони могли дізнатися, чи потрапили до складу. Мейлі спостерігав за грою з директорської ложі, спускаючись у перерві до роздягальні лише для того, щоб... помовчати.

"Його жорсткий, свердлувальний погляд в цій гнітючій тиші був дієвішим будь-яких слів, - згадував Віллі Бучан, знаменитий форвард "Селтіка" 1930-х. - Ми не могли дочекатися початку другого тайму, і, ледь ступаючи на траву, немов скидали з себе кайдани. У суперників просто не було шансів після нашої безсловесної "розмови" з коучем.. " За 43 (!) роки роботи на посаді менеджера "Селтіка" Мейлі виграв 30 титулів, залишившись в історії клубу найуспішнішим і довговічним тренером.

Вільям Страт (Шотландія) - 30 титулів

"Рейнджерс": чемпіонат Шотландії - 18 (1921, 23, 24, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 37, 39, 47, 49, 50, 53), Кубок Шотландії - 10 (1928, 30, 32, 34, 35, 36, 48, 49, 50, 53), Кубок Ліги - 2 (1947, 49).

0319_1711231887.jpg (30.91 Kb)

На відміну від Мейлі, Страт (на фото вище - крайній ліворуч) прославився новатором і прихильником професійного підходу до виконання обов'язків. Захоплення легкою атлетикою допомогло йому чудово вивчити спортивні аспекти анатомії і фізіології, і він в першу чергу зайнявся функціональною підготовкою підопічних. При цьому для кожного футболіста була складена індивідуальна програма, з урахуванням його антропометрії і позиції на полі.

Багато робилося і для формування у гравців психології переможців. Футболісти їздили на ігри тільки першим класом і жили тільки в п'ятизіркових готелях. Правда, Страт був суворим татком.

Маючи цілу мережу інформаторів, про будь-яке порушення режиму дізнавався негайно. Новаторство принесло приголомшливий ефект. "Селтік" Мейлі отримав в особі "Рейнджерс" гідного опонента, який став вигравати титул за титулом. Однак перевершити "найкращого ворога" Страту не вдалося - в його активі ті ж 30 трофеїв.

Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ (Україна) - 28 титулів

"Динамо" Київ: чемпіонат СРСР - 8 (1974, 75, 77, 80, 81, 85, 86, 90), Кубок СРСР - 6 (1974, 78, 82, 85, 87, 90), чемпіонат України - 5 ( 1997, 98, 99, 2000, 01), Кубок України - 3 (1998, 99, 2000), Кубок сезону - 3 (1981, 86, 87), Кубок кубків - 2 (1975, 86), Суперкубок УЄФА (1975) .

9791_1137143645.jpg (36.51 Kb)

Розповісти щось нове українському вболівальнику про Валерія Лобановського - та ще задача. Про нього написано десятки книг і сотні статей. Головне досягнення Метра, напевно, не в тому, що він приніс українському футболу визнання разом з першими міжнародними трофеями, і не в його рекордах на внутрішній арені. Він був одним з небагатьох, хто міняв хід історії всього світового футболу, і в тому числі завдяки Лобановському сучасна гра виглядає саме так.

Джок СТЕЙН (Шотландія) - 26 титулів

"Селтік": чемпіонат Шотландії - 10 (1966, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 77), Кубок Шотландії - 8 (1965, 67, 69, 71, 72, 74, 75, 77 ), Кубок Ліги - 6 (1966, 67, 68, 69, 70, 75), Кубок чемпіонів (1967).

"Данфермлайн": Кубок Шотландії (1961).

2974_820814388.jpg (29.2 Kb)

Стейн став першим британським тренером, який виграв Кубок чемпіонів. 25 травня 1967 в Лісабоні його підопічні переграли "Інтер" (2:1). Однак у наступному сезоні "Селтік" вилетів у першому ж раунді, сенсаційно програвши київському "Динамо" під керівництвом Віктора Маслова (біло-сині перемогли 2:1 на виїзді і зіграли 1:1 вдома). Через два роки "кельти" дісталися до фіналу турніру, але в Мілані поступилися "Фейєноорду" (1:2).

Незабаром Джок Стейн очолив збірну Шотландії, зробивши з неї дуже міцну команду, але так і не домігшись гучних успіхів. У 2003 році, згідно з опитуванням газети Sunday Herald, Стейн був визнаний кращим тренером в історії шотландського футболу. Його ім'ям названа одна з трибун стадіону "Селтік Парк", а у вестибюлі арени на зібрані уболівальниками гроші споруджено пам'ятник.

Оттмар Хітцфельд (Німеччина) - 25 титулів

"Баварія": чемпіонат Німеччини - 5 (1999, 2000, 01, 03, 08), Кубок Німеччини - 3 (2000, 03, 08), Кубок Ліги - 4 (1999, 2000, 04, 07) Ліга чемпіонів (2001) , Міжконтинентальний кубок (2001).

"Боруссія" Дортмунд: чемпіонат Німеччини - 2 (1995, 96), Суперкубок Німеччини - 2 (1995, 96), Ліга чемпіонів (1997).

"Грассхоппер": чемпіонат Швейцарії - 2 (1990, 91), Кубок Швейцарії - 2 (1989, 90), Суперкубок Швейцарії (1989).

"Арау": Кубок Швейцарії (1985).

7559_3046346.jpg (25.87 Kb)

Шляхи "Баварії" під його керівництвом регулярно перетиналися з "Динамо", так що про Хітцфельда в Україні говорилося і писалося достатньо. Всі знають, що саме його команда не пустила киян у фінал Ліги чемпіонів-1999. Зате не кожному відомо, що гер Оттмар опинився в Мюнхені після того, як побив горщики з лідерами дортмундської "Боруссії", яку він привів до перемоги в Лізі чемпіонів-1997.

Кажуть, зірки "Боруссії" - Меллер, Заммер, Ройтер, Рідле, Шапюїза - тупо сплавили тренера, коли він, не задовольнившись першими тріумфами в Німеччині і Європі, намірився видавити з них ще більше.

Щоб уникнути скандалу президент Герд Нібаум перевів Хітцфельда на пост спортивного директора, а біля керма команди встав Невіо Скала, з яким "Боруссія" наприкінці року виграла Міжконтинентальний кубок. Для Хітцфельда це було неприйнятно, але незабаром приспіло запрошення з "Баварії", у чиїй історії цей фахівець посів особливе місце.

Мірча ЛУЧЕСКУ (Румунія) - 25 титулів

"Шахтар": чемпіонат України - 7 (2005, 06, 08, 10, 11, 12, 13), Кубок України - 4 (2004, 08, 11, 12), Суперкубок України - 4 (2005,08, 10, 12 ), Кубок УЄФА (2009).

"Бешикташ": чемпіонат Туреччини (2004).

"Галатасарай": Суперкубок УЄФА (2000), чемпіонат Туреччини (2002).

"Рапід" Бухарест: чемпіонат Румунії (1999), Кубок Румунії (1998), Суперкубок Румунії (1999).

"Динамо" Бухарест: чемпіонат Румунії (1990), Кубок Румунії - 2 (1986, 90).

5180_17047827.jpg (22 Kb)

Сьоме чемпіонство з "Шахтарем", а значить і свій 25-й трофей Мірча Луческу добув недавно. За кількістю українських тріумфів він вже перевершив Лобановського, а якщо гірники продовжать у тому ж дусі, то незабаром обійде Валерія Васильовича і за загальним числом титулів. На Донбасі румунський фахівець давно став кумиром і культовою особистістю.

Правда, часом Луческу все ж здається, що його недооцінюють. Якось в інтерв'ю румунському виданню Prosport.ro наставник "Шахтаря" нарікав: "Мені вдалося виграти багато чого за останні роки, але мене ніколи не заносять в першу десятку тренерів Європи. Тільки Фергюсон і я виграємо трофеї щороку, але визнання шотландця набагато вище мого".

Джованні Трапаттоні (Італія) - 22 титули

"Ювентус": чемпіонат Італії - 6 (1977, 78, 81, 82, 84, 86), Кубок Італії - 2 (1979, 83), Кубок УЄФА - 2 (1977, 93), Кубок чемпіонів (1985), Кубок володарів кубків (1984), Міжконтинентальний кубок (1985), Суперкубок УЄФА (1984).

"Інтер": чемпіонат Італії (1989), Суперкубок Італії (1989), Кубок УЄФА (1991).

"Баварія": чемпіонат Німеччини (1997), Кубок Німеччини (1998), Кубок ліги (1997).

"Бенфіка": чемпіонат Португалії (2005).

"Ред Булл": чемпіонат Австрії (2007).

2853_1451228963.jpg (33.62 Kb)

Траппатоні - рекордсмен за перемогам в чемпіонаті Італії (7) і Кубку УЄФА (3) в якості тренера. Також він - єдиний у світі наставник, який зумів завоювати всі головні міжнародні кубки з європейським клубом: Кубок чемпіонів, Кубок УЄФА, Кубок кубків, Суперкубок Європи і Міжконтинентальний кубок.

Маестро також вигравав національні першості чотирьох країн. Крім нього подібне вдавалося Ернсту Хаппелю та Жозе Моурінью. Рекорд же як і раніше утримує Томіслав Івіч, тріумфував у шести лігах.

Нільс Арне Егген (Норвегія) - 22 титули

"Русенборг": чемпіонат Норвегії - 14 (1971, 88, 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 99, 2000, 01, 02, 10), Кубок Норвегії - 6 (1971, 88, 90, 92 , 95, 99), Суперкубок Норвегії (2010).

"Мосс": чемпіонат Норвегії (1987).

9395_1810868625.jpg (28.38 Kb)

Егген вперше очолив "Русенборг" в 1971 році і з тих пір ще шість разів приходив на тренерський місток кращого клубу Норвегії. У сезоні-1987 він переміг у національній першості з дебютантом еліти "Моссом".

Безумовно, це вважається однією з головних сенсацій в історії норвезького футболу. Тільки уявіть, якби Прем'єр-лігу України в наступному сезоні виграв, скажімо, "Севастополь"... Також зазначимо, що фахівець працював з молодіжною та національної збірними Норвегії.

Уолтер СМІТ (Шотландія) - 21 титул

"Рейнджерс": чемпіонат Шотландії - 10 (1991, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 2009, 10, 11), Кубок Шотландії - 5 (1992, 93, 96, 2008, 09), Кубок Ліги - 6 (1993, 94, 97, 2008, 10, 11).

7658_332299758.jpg (39.92 Kb)

В Україні добре пам'ятають Уолтера Сміта як наставника збірної Шотландії, суперника нашої команди у відборі на ЄВРО-2008. На батьківщині його вшановують в першу чергу за те, що він сім років поспіль утримував "Рейнджерс" на першому місці в національному чемпіонаті.

Повернувшись на тренерський місток "рейнджерів" після дев'ятирічної перерви, під час якого працював з "Евертоном", "МЮ" (як асистент Фергюсона) і збірною, Сміт ледь не привів клуб з Глазго до тріумфу в Кубку УЄФА-2008. Проте у фіналі шотландці поступилися російському "Зеніту" (0:2), в якому якраз капітаном українець Анатолій Тимощук.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Лобановський, Динамо, Баварія, Луческу, Шахтар, Хітцфельд