Марко Девіч: Мені 29 років і я хочу потримати кубки над головою

Україна — 29.05.2012 - 12:03 — володимир самусенко Переглядів: 3654

Поділитись:

Інтерв'ю "СЕ" дав нападаючий збірної України Марко Девіч, перехід якого з "Металіста" в "Шахтар" може стати одним з найгучніших трансферів міжсезоння.

- Як у вас виник варіант з переїздом до Донецька?
- "Шахтар" вийшов на мене після закінчення чемпіонату країни, коли я перебував у розташуванні збірної в Туреччині. До цього був інтерес з боку "Динамо", але як тільки виник варіант з гірниками, проблема вибору перестала бути актуальною.

- Гендиректор "Шахтаря" Сергій Палкін сказав, що донецький клуб запропонував вам точно такі ж особисті умови, що і "Динамо". Чому тоді віддали перевагу Донецьку?
- Умови справді виявилися майже такими ж ... Скажу так: я з повагою ставлюся до "Динамо", це один з кращих клубів Східної Європи, але я порахував, що для мене буде краще грати в "Шахтарі". Упевнений, я прийняв правильне рішення.

- Чи правда, що посередником в переговорах виступив ваш друг Даріо Срна?
- Так. Він подзвонив і сказав, що гірники серйозно в мені зацікавлені і що мені має зателефонувати Палкін. Ми з ним поговорили - і я практично відразу відповів згодою. Для мене перехід в "Шахтар" - крок вперед. Це нагорода за працю протягом всієї кар'єри.

- Після шести років у Харкові складно було зважитися на перехід?
- Звичайно, це було не саме легке рішення. У першу чергу, через уболівальників "Металіста", яких я дуже поважаю. Ви знаєте, як тепло до мене ставилися фани в Харкові. Дуже шкодую, що не зміг попрощатися з ними на полі. Але, знаючи себе, розумію, що зробити це було б дуже непросто - я просто не стримав би сліз. Мій перехід в "Шахтар" не позначиться на ставленні до харківських уболівальникам. Я їх любив, люблю і буду любити. Вони назавжди залишаться в моєму серці.

- У "Металісті" до вашого догляду поставилися досить прохолодно?
- Скажу так: "Шахтар" мене більше хотів запросити, ніж "Металіст" - утримати. Зараз всі говорять, що я йду, тому що у мене була опція в контракті. У клубі всю відповідальність за перехід перевели на мене. Але запитайте: чому ця опція з'явилася в контракті? Все почалося з того, що минулої зими мене відправили в дубль всього лише за те, що я захотів таку зарплату, як у латиноамериканських гравців. Загалом, не думаю, що мене утримали б в "Металісті", навіть якщо б цієї опції не було.

- Як пройшло розставання з клубом?
- При прощанні я всім потиснув руку. Подзвонив директору, головному тренеру, президентові і побажав удачі. Я не тримаю образи ні на кого, і сподіваюся, що на мене ніхто не ображається. Бажаю "Металісту" всього найкращого. Без цієї команди я б ніколи не став тим, ким я є зараз.

- У чому головна мотивація вашого переходу?
- Напевно, багато хто думає, що гроші. Але це не так! Звичайно ж, кожен гравець хоче добре заробляти, але крім грошей є ще й бажання вигравати трофеї, грати на найвищому рівні. Для мене найбільша мотивація - грати в Лізі чемпіонів. Мені скоро 29 - і я хочу спробувати свої сили в найсильнішому турнірі Європи. Хочу виграти чемпіонат, підняти над головою Кубок і Суперкубок. Упевнений, що колись ці трофеї виграє і "Металіст". Але дочекався б я цього? Крім того, після шести років в Харкові мені захотілося змінити обстановку, спробувати щось нове ...

- З ким крім Срни ви радилися, приймаючи запрошення гірників?
- Зі своєю сім'єю. Більше ні з ким не розмовляв, тому що сам знаю, що "Шахтар" - дуже серйозний клуб, завжди ставить перед собою великі завдання. Я радий, що своєю грою привернув увагу такої команди. Для мене це додатковий стимул довести, що в Донецьку не зробили помилку, запросивши мене.

- З Мірчею Луческу вже розмовляли?
- Ще ні. Але мені говорили, що він давно хотів бачити мене в "Шахтарі".

- Розумієте, що пробитися в основний склад гірників буде складніше, ніж в "Металісті"?
- Безумовно. Однак мене це не лякає. Навпаки - стимулює. У "Металісті" теж була серйозна конкуренція. Те, що в "Шахтарі" більше нападників, з якими мені доведеться змагатися за місце в складі, вважаю, навіть на краще. У подібній ситуації більше можливості прогресувати.

- Під яким номером будете виступати в "Шахтарі"?
- З усіх вільних мені більше сподобався 18-й.

- Отже, Срна, незважаючи на дружбу, не поступився вашим 33-й номером?
- (Посміхається). Ні, ми з ним посміялися з цього приводу. Даріо сказав, що всі Кубки у складі "Шахтаря" він виграв з цифрами 33 на спині. Хіба я вправі претендувати після цього на щасливий номер? До речі, в Сербії в команді "Железник" я теж виступав під 18-м номером.

- Є думка, що ви зважилися на перехід в "Шахтар" тому, що не мали постійного місця в основі "Металіста". Це так?
- Треба враховувати, що мене запросив один з кращих клубів Східної Європи. Хоча, можливо, якби в мене в "Металісті" все було налагоджено, я б не зважився на перехід. Але я не був капітаном команди, не грав у кожному матчі по 90 хвилин ... Думаю, навіть з трибун було видно, що у мене не все нормально. Хоча в кожній грі, коли мені давали шанс, я викладався максимально, намагаючись принести користь команді. Навіть коли мене перевели в дубль. Але ще раз повторю: ні на кого не тримаю зла. Вірю в Бога і знаю, що він допомагає людям, які його потребують.

- Які матчі в складі "Металіста" залишаться у вашій пам'яті?
- Таких багато. Назавжди запам'яталася перемога в Києві над "Динамо", коли я забив гол. Пам'ятаю ігри з "Омонією", "Олімпіакосом", "Сампдорією". Взагалі, в Лізі Європи кожен матч був незабутнім.

- Як колишні партнери поставилися до вашого переходу?
- Нормально. Багато хлопців привітали і побажали удачі в "Шахтарі". Едмар і Валяєв прислали есемески, Обрадович і Дишленкович подзвонили.

- Ви вже подивилися в календарі, коли "Шахтар" грає в Харкові?
- Здається, в сьомому чи восьмому турі. Розумію, до чого ви хилите: я не боюся, що мене погано зустрінуть на ОСК "Металіст". Але навіть якщо вболівальники будуть висловлювати невдоволення, це не позначиться на моєму ставленні до них. Але я сподіваюся, що вони зрозуміють і приймуть моє рішення ...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Металіст, Марко Девіч, Шахтар

Марко Девіч: Мені 29 років і я хочу потримати кубки над головою

Вироби з металу в інтер’єрі: коли форму визначає ваше життя

Онлайн казино на гривні: як обрати легальну платформу з оплатою в UAH

«Кудрівці» вкотре вліпили трансферний бан

Андрій Ярмоленко ухвалив рішення завершити кар'єру

Останні новини

Вибір редактора

«Крістал Пелас» теж розпочав полювання на Галлахера