Зі спадом рівня української Прем'єр-ліги все більше українських футболістів починають шукати щастя в іноземних клубах. Причому, з відкриттям кожного наступного трансферного вікна футболістів із нашим паспортом за кордоном стає дедалі більше, однак, на жаль, не завжди гравці, які є футболістами збірної України, здатні закріпить навіть у середняках із топ-чемпіонатів чи інших відомих європейських клубів, про що, до слова, свідчать останні роки.
Провівши неймовірний сезон, який запам'ятався виходом "Дніпра" у фінал Ліги Європи та закарбувався у пам'яті кожного українського вболівальника, Денис дограв ще півсезону у складі "дніпрян", після чого нарешті оформив трансфер у турецький "Бешикташ", ставши найдорожчим українським воротарем в історії. Все ж після яскравої презентації та зустрічі із місцевими фанами, весь оптимізм завершився. Бойко провів усього лише три офіційні матчі в складі "чорних орлів", після чого відправився у оренду в іспанську "Малагу", за яку він також зіграв тільки у трьох поєдинках, однак уже за весь сезон. Повернувшись у "Бешикташ" минулого літа, краще не стало: футболіста відправили у дубль, і першу половину цього сезону він провів без ігрової практики. За останньою інформацією, чемпіони Туреччини не змогли домовитись із бельгійським "Брюгге" щодо його переходу, що додало ще більше песимізму в серця усіх фанів гравця, який ще декілька років тому грав у тому ж таки фіналі ЛЄ. Агент гравця говорить, що веде переговори із іноземними клубами, і дай Бог, щоб все-таки в один із них Денис перейшов під час січневого трансферного вікна, оскільки, якщо не почати реанімувати свою кар'єру зараз, то про якийсь подальший розвиток та перспективи, мабуть, варто буде забути.
Покинувши той же "Дніпро" влітку 2016 року на правах вільного агента, захисник неодноразово заявляв пресі, що точно не залишиться в чемпіонаті України та гратиме в одному із європейських клубів. Зрештою, Артем нікого не обманув і справді наприкінці липня підписав контракт із німецьким "Дармштадтом", після чого, схоже, швидко зрозумів, що рівень тамтешнього чемпіонату явно відрізняється від рівня УПЛ, звідки так хотів втекти гравець збірної України. На жаль, за рік, який він там провів, він взяв участь у 16 поєдинках, в яких жодною результативною дією відзначитись не зумів. Зрештою, його основним завданням звісно ж було підсилити лінію оборони "лілій", але навіть це в нього виходило так собі. Отримавши чимало критики від німецької преси впродовж сезону, Артем знову залишився вільним агентом, вирішивши не продовжувати контракт із "Дармштадтом", який вилетів із Бундесліги. Як би Артем не хотів виступати в Європі, досвід в Німеччині коштував йому втраченого місця у складі збірної України, а сам футболіст влітку чомусь знову вирішив повернутись в УПЛ, де зараз грає за львівські "Карпати".
Ще один "дніпрянин", який покинув клуб на правах вільного агента того літа 2016 року. Після емоційного прощання на "Дніпро-Арені", нападник відправився у Іспанію, де підписав 3-річний контракт із "Бетісом", за який зіграв всього лише у шести офіційних поєдинках. Роль резервіста команди неабияк не подобалась ні гравцю, ні його агенту, ні, зрештою, керівництву "Бетіса", яке віддало його в оренду в "Райо Вальєкано", де його не прийняли фани, і в підсумку не тільки трансфер був зірваний, але й сам гравець не мав права змінювати команду до наступного трансферного вікна. Сьогодні Роман є лідером "Альбасете" із Сегунди, де йому навіть вже почали присвячувати пісні місцеві фани, однак трансфер у "Бетіс" навряд чи сам футболіст або його агент може назвати кроком вперед у кар'єрі. Тим більше, що як і Бойко з Федецьким, Роман втратив місце в збірній України, куди тепер просто так нікого не викликають.
Олександр Караваєв
Не згадати не можна і трансфер Олександра Караваєва в турецький "Фенербахче", який відверто приголомшив усіх минулої зими. Провівши чудовий відрізок у міжсезоння, Сашко опинився на лаві для запасних (як би це дивно не звучало) через свій язик. Саме після того скандального інтерв'ю, наставник "канарок" просто ігнорував українця впродовж практично половини сезону, закривши йому дорогу в першу команду. На жаль, тоді Караваєву просто бракувало досвіду, через що він і поплатився. Просто згадаймо перші дні Ярмоленка у "Боруссії" Д, коли всі говорили, що він відмовився спілкуватись із журналістом... Погодьтесь, краще так, ніж наговорити дурниць, які люблять розкрутити представники ЗМІ, та значно погіршити своє подальше становище.
Не варто зубувати й про "карпатівців" Мар'яна Шведа та Олексія Гуцуляка та екс-капітана української "молодіжки" Беку Вачіберадзе. Поїхавши до "Севільї" та "Вільяреалу", українці таки не змогли адаптуватись у новій країні в такому віці. Перші двоє повернулись в рідні "Карпати", де зараз намагаються відповідати принаймні рівню футболістів УПЛ, а от останній таки не зумів заявити про себе в "Севільї", говорячи про те, що в клубі була спрямована політика проти того, щоб він грав.
Це тільки зайвий приклад того, що, наша молодь та наші футболісти не здатні адаптовуватись у нових умовах так як, наприклад, ті ж французи чи навіть африканці. Переїжджаючи з нашого чемпіонату в топ-лігу або топ-команду, футболісти чомусь думають, що якщо вони зробили собі ім'я у своїй країні, то далі все повинно піти якось само собою й тепер вони можуть собі дозволити все, що завгодно. На жаль, судячи з того, як склалась доля для вищезгаданих гравців, цього не буде. Щоб досягти рівня провідного виконавця варто працювати, не зупиняючись і не жалітись на якісь конфлікти із тренером чи час на адаптацію... Навіть ті ж лідери збірної України Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка отримують чимало критики від преси, попри те, що в Україні практично кожен співав їм дифірамби. Але вони, як і той же Зозуля, не опускають рук й продовжують працювати, щоб відповідати рівню чемпіонатів, в яких вони виступають, та немов закликають брати приклад із себе. Порівняйте Коноплянку з тим, який він був декілька років тому: останнім часом практично немає заголовків про чудернацькі вчинки Євгена, які він полюбляв робити раніше. Все через те, що зараз він зосереджений на роботі, а те, чи обговорюватимуть його жарти в пресі на наступний день, його вже не цікавить. Ярмоленко й взагалі приїхав у Дортмунд повністю зрілим футболістом, який навчився на помилках й інших, що, до слова, і відбивається на його грі. Так, є в активі Андрія жахливі матчі, однак фани і керівництво "Боруссії" Д навряд чи б змогли підсилитись кимось кращим за 25 млн євро, судячи з тих цін, які зараз диктуються на трансферному ринку.
0 коментарів