Ленс про "Динамо", Шевченка та чемпіонат світу

В ексклюзивному інтерв’ю програми «Профутбол» Джермейн Ленс відповів на запитання Олександри Лободи.

- Якщо б не футбол, ти міг би обрати якусь стежину в своєму житті?

- Пішов би вчитися на юриста, бо я люблю розмовляти та сперечатися. Мені подобається висловлювати власну думку.

- Коли відбувся твій перший візит до України?

- Здається у 2010 році. Тоді я грав у складі збірної Нідерландів проти збірної України. Ми зіграли у нічию 1-1, я відкрив рахунок. Також я грав за «ПСВ» проти «Металіста». У Харкові ми перемогли 2-0, а потому грали проти «Дніпра» і поступилися 0-2. Тож ж переходу у «Динамо», я був тут тричі.

- Чи знаєш ти, хто до тебе в «Динамо» носив 7-ий номер?

- Звичайно знаю - Андрій Шевченко. Саме цьому я взяв цей номер.

- Ти вже завів тут друзів? Як проводиш свій вільний час?

- Інколи ми разом обідаємо з Аруною та Брауном. Також до мене часто приїжджає моя родина і ми йдемо у боулінг, у картинг, у тир - стріляємо з рушниць. Може мені знадобляться навички зі зброєю. Жартую, насправді я завжди хотів навчитися влучно стріляти, тому відточую свої навички у тирі.

- Ти слідкуєш за своїм колишнім клубом?

- Іноді передивляюся огляди матчів за участю «ПСВ». Вони непогано провели сезон і посіли 4-те місце у чемпіонаті. Тож наступного року будуть грати в Лізі Європи. Я хотів би, щоб жереб звів «Динамо» і «ПСВ», адже знаю, як грати проти нідерландських команд.

- Щось змінилося після того, як Олег Блохін звільнив посаду головного тренера і вас почав тренувати Сергій Ребров?

- Кардинально нічого не змінилося, адже він і до того проводив тренування. Ми граємо так само, як і раніше. Можливо деякі гравці стали діяти біль розкуто, але мені важко сказати за усіх.

- А в плані комунікацій, ти відчуваєш зміни?

- У цьому плані зміни відчутні. Адже, коли я хотів сказати щось Олегу Блохіну, я мав спочатку перекласти свої слова англійською. Хоч я добре розмовляю англійською, та це ж не моя рідна мова. Далі перекладач в інтерпретував зрозумілою для Блохіна мовою, потім в зворотному напрямку. Погодьтеся, забагато перекладу. Тепер ми можемо на пряму говорити з Ребровим, він володіє англійською. Можливо це теж позитивно впливає на організацію нашої гри.

Я більше спілкуюся з Аруною і Брауном – вони знають англійську. Також з Вукоєвичем, Драговичем – і це нормально, що в кожного свої співрозмовники, адже у нас існує мовний бар’єр. На початку, звичайно було більш проблематично. Якщо, наприклад, на данний час ми бачимо, що хтось говорить між собою, це не значить, що вони обговорюють нас. Спочатку ж було так: «О, це вони про нас», а вони думають, що ми обговорюємо їх. Зараз у нас в команді більше спілкування і розуміння.

- Як ти можеш оцінити свою результативність? Не здається, що ти показуєш не такі хороші результати які б міг?

- Я не так часто опиняюся на ударній позиції. Зазвичай, я створюю моменти для інших. Якщо ми виграємо з рахунком 2-0 і я не забив, я все одно щасливий. Якщо ми виграємо 1-0, і я забив цей гол, тоді я ще щасливіший. Звичайно, є якась розчарованість, я забив усього лише 5 голів у чемпіонаті. Але на першому плані командні результати.

- Не хотів би перейняти досвід Хосе Соси і піти за своїм колишнім тренером у більш сильний клуб?

- Перед тим, як перейти до «Динамо», я говорив з тренером національної команди, тому що для мене це значний крок. Український чемпіонат – це чемпіонат, який у Європі мало хто може побачити. Тож я поговорив з тренером і він наголосив, що стежитиме за мною, за моїми матчами, за моєю статистикою. Звичайно, мені б хотілося грати в англійському чи німецькому чемпіонаті, та я вважаю, що мій нинішній чемпіонат теж достатньо сильний. Я все ще мрію стати чемпіоном із «Динамо».

- Найбільша мрія футболіста – потрапити на Чемпіонат Світу. В тебе теж така мрія?

- Це моя мрія також. Чотири роки тому я був у розширеному списку 26-ти гравців, які мали їхати на ЧС, але став одним з 3-х, кого так і не взяли. Звісно, був дуже засмучений. Тож це мій другій шанс, і моя найбільша мрія може здійснитися.

- Луї ван Гал зауважив, що збірна Голландії – аутсайдер ЧС. Чи означає ця заява, що тренер не вірить у сили своєї команди, чи може він просто не хоче наврочити?

- Схоже на те, як на початку сезону всі говорили, що «Динамо» має стати чемпіоном. Зараз ми посіли 4-те місце і все розчаровані. Можливо тренеру краще говорити, що ми аутсайдери. Можливо ми маємо шанс, чи не маємо шансу, а в результаті, коли ти досягнеш успіху – всі щасливі. Саме тому він створює таку інтригу.

- Матч з якою командою буде найзапеклішим?

- Я думаю – проти Іспанії. Адже 4-ри роки тому ми програли фінал ЧС саме цій збірній. Ми посіли друге місце. Зараз кожен захоче довести, що у ПАР нам не пощастило і показати, що ми здатні перемагати Іспанію.

- Чи є в тебе фаворити?

- Да (відповідає російською). Я думаю, Німеччина має гарні шанси. Іспанія також, але буде дивно, якщо я не назву Нідерланди. Я вважаю, що наша збірна теж має перспективи виграти ЧС.

- Дивлячись твій Інстаграм можна зробити висновок, що ти цікавишся мотоциклами і любиш швидкість, адреналін?

- Я люблю мотоцикли. Зазвичай катаюся, щоб розслабитися. Іноді підвищую швидкість, але в розумних межах, від цього я отримую адреналін. Це фото зроблене у Нідерландах, в Україні в мене не має байку, тому що тут не дуже хороші дороги.