Джулай про кандидатів на крісло в "Динамо": Мені страшно від цих списків

В інтерв'ю "Футболу 24" український коментатор встановив діагноз кризи київського "Динамо", назвав критерії, за якими потрібно обрати наступника Блохіна, висловив подив щодо рішень ФФУ.

- Дмитре, після відставки Блохіна ви написали у Твіттері, що його тренерство і сьогоднішня гра команди - не причина, а наслідок кризи в клубі. Які конкретно елементи кризи можете виділити? В чому проблема?

- Причина та сама, що й у 2004-му, коли був звільнений Михайличенко після однієї лише поразки від "Трабзонспора". Імпульсивна, непродумана політика президента клубу. Ми чуємо від нього регулярно, що він вкладає таку-то суму на рік, і він приймає рішення. Наслідки цих рішень ми бачимо вже не один рік - це почалося не вчора, не позавчора. Може хоч колись прийде розуміння, що треба приймати зважені рішення на підставі аналізу, а не дитячих уподобань.

- Імпульсивність? Гаразд. Але можливо справа ще й у клубному господарстві, яке - багато про це говорять - не відповідає сучасним реаліям футболу?

- В принципі, одне з іншого випливає. Син Юри Єнакієвського в "дублі" - це теж симптом. Теоретично можна розділити: є команда, є клуб. В команду вкладають стільки-то грошей, і хотілося б, щоб відчувався результат. До речі, за останні два роки самі уболівальники "Динамо" писали, створювали різні об'єднання (в одного навіть є свій сайт). Вони намагаються висловлювати свою точку зору щодо політики клубу.

- У попередньому нашому інтерв'ю ви стверджували, що серед вболівальників "Динамо" є достатньо людей, які здатні провести у клубі зміни на краще...

- Я не знаю, скільки саме. Але є люди, з якими я знайомий не один рік, що створили громадське об'єднання "Друзі Динамо". Зрозуміло, що в останні місяці ця робота зовсім не на першому місці, бо сморід з ліліпутінської параші заважає вільно дихати не лише вболівальникам "Динамо", але й уболівальникам усіх клубів. Це, зокрема, підкреслює і перемир'я між фанатами, і музичні твори, особливо від харківських ультрас. Коли все нормалізується, хотілося б, щоб не тільки ці люди, але й інші активніше висловлювали свою позицію щодо життя команди. Може бути приємно сприймати клуб, як свою іграшку, але це клуб, який у серцях багатьох людей. Гратися з цими серцями ніхто права не давав.

- Мені цікаво, як конкретно повинні діяти ці ініціативні люди? Я так розумію, що мають бути акції протесту і за межами стадіону?

- Це вже організаційне запитання до самих утворень. Вони мають вирішувати: ми працюємо так і так. Свого часу певний діалог між ультрас і президентом клубу розпочався після банерів у Тирасполі. Ви ж пам'ятаєте цей "шедевральний" матч? Ми досі іноді чуємо, мовляв, шкода, що Газзаєв пішов, треба було терпіти. От ми дотерпілися до Тирасполя. Тому "спасибі". А далі хочеться сказати щось таке не дуже... Тож саме після цих банерів був діалог - щось виходило, щось ні, але він був. Вимоги ж не якісь там захмарні, недосяжні. Йдеться лише про ефективність роботи менеджменту, аналіз інформації, аналіз ситуації на тренерському ринку.

- Якщо відкинути фактор Ігоря Суркіса. В чому полягають причини невдачі Блохіна? Адже він провалив чемпіонат, маючи під рукою достатньо коштовних виконавців...

- Для мене особисто, як для вболівальника команди "Динамо", Олег Володимирович Блохін залишався, залишається і залишатиметься одним з найкращих футболістів в історії клубу. Його голи я пам'ятатиму завжди, і навіть ті пенальті, які він у Воронежі та Баку не забивав, коли до 200-го голу підійшов у чемпіонаті Союзу. Це частина історії мого покоління, і це окрема тема. Але ми говоримо про інше. Особисто я не вірив, що ми будемо навіть третіми, як би це песимістично не лунало. Невідповідність кваліфікації саме тренерської до завдань, які стоять перед конкретною командою, у якої є конкретні суперники, які за ці ж півтора року на місці не стояли.

Потрібно говорити про те, щоб зараз знову не призначити людину, керуючись емоціями. Бо якраз в останні десять років іноді був емоційний шантаж: "А ось, він же наш, він - динамівський, давайте його підтримаємо". Підтримувати треба того, хто довів у інших командах - в другій лізі, першій, десь за кордоном - що він може тренувати. А підтримувати тільки тому, що він динамівець - це, вибачте, схоже на пересмикування певне. Не хочеться, щоб це зараз знову перейшло на таку стадію: "Якщо ти не підтримуєш динамівця, то ти проти клубу". Я зараз кажу без конкретних прізвищ, того ж таки Реброва, наприклад.

- Закінчуючи тему Блохіна хотілося б, щоб ви дали оцінку його тренерському потенціалу. Це вже не перший клуб, де у нього прикрий фініш...

- Результати - це найкраща оцінка. Є різні обставини і різні умови, але ми зараз говоримо про команду, в яку прийшли дуже хороші виконавці. І якщо Тремулінас їде грати в "Сент-Етьєн", це теж оцінка роботи. Є результат, а тому зараз переходити на інтернетівські терміни сенсу вже немає.

- Зараз серед кандидатів на посаду головного тренера називають багатьох фахівців - їх прізвища ви знаєте: від Григорчука і до Бєрдиєва...

Мені страшно від цих списків. Я пригадую, коли в "Ліверпуль" приходив Роджерс, а йшов Далгліш, в британській пресі теж з'являлися списки. "Джерело в клубі нам повідомило"... Так от в одному списку були Гвардіола і Капелло. На яких підставах ці списки? Ми ж не знаємо, можемо спиратися тільки на інформацію, яка є в інтернеті. Румуни дають свій список, хтось ще дає. Бєрдиєва називають... Дивитися лише в один бік, у якийсь незрозумілий чемпіонат, коли світ такий великий. Коли останніми місяцями ми намагаємося розвернути вектор і позбутися того смороду, про який я вже згадував.

Футбол розвивається не тільки грошима, які можна "вбахати" в клуб. Пригадуєте наше попереднє інтерв'ю? Добре, Сампаолі - у нього попереду чемпіонат світу. Вальверде. Ми знаємо, що таке "Атлетик": навіть якщо дуже захотіти придбати гравця у цю команду, коло кандидатів досить-таки обмежене. Зараз у команди 62 очки. Вочевидь, набере вона більше, ніж 65. Стільки ж "Атлетик" набирав у 1998 році, коли він посів друге місце слідом за "Барселоною" і потім грав у Лізі чемпіонів. Зараз цього недостатньо, бо інша реальність в чемпіонаті Іспанії, проте команда претендує на четверте місце, що дає право грати в кваліфікації Ліги чемпіонів. Це називається ре-зуль-тат. Нещодавно вилетів Мікель Ріко - один з двох опорників. Проти "Малаги" вийшов Ерік Моран - вдруге за сезон у стартовому складі, і зробив все те, що робив би Мікель Ріко. Він реально замінив людину - обсяг роботи той же, інтенсивність, передачі. З його пасу розпочалася контратака, після якої "Атлетик" забив другий м'яч. Це все теж робота тренера.

Згадують Регекампфа. Коли я подивився Бухарестське дербі на початку цього сезону, то одразу написав повідомлення колезі Шахову: "А якщо б Регекампфа нам?" Є помітною побудова гри команди, її прогрес у порівнянні з попередніми тренерами. Я не кажу, що це панацея. Можу назвати багатьох бразильських тренерів, які по-різному вибудовують гру команди, але вони всі є на ринку. Можна згадати роботу Жорже Жезуша у «Бенфіці», Ґуставо Матосаса у мексиканському «Леоні», Антоніо Мохаммеда у «Тихуані», а зараз у «Америці». І якщо Петреску справді хтось пропонував 3,5 мільйони євро, тоді, мабуть, краще віддати ці гроші комусь іншому.

Є "Майнц", де працює Томас Тухель. Працює після Клоппа і має теж багато схвальних відгуків. Я тут не можу говорити детально, бо мені бракує часу, щоб стежити за Бундеслігою. Але Тухеля згадують постійно ті, хто стежить за Бундеслігою, це таки про щось говорить. Списки - це добре, якщо їх складають не сторонні люди в інтернеті, а працівники клубу, аналізуючи інформацію детально, ретельно, а не по дзвінках якихось знайомих, які розповідають про своїх "великих" клієнтів, про те, як вони все можуть зробити за "невеличку" суму в 3,5 мільйони євро.

- Чого ви очікуєте від Сергія Реброва? У нього такий коротенький, але важливий період...

- От власне - коротенький. Є ці матчі, які залишаються до кінця сезону, і все. Я нічого зараз не очікую конкретно від тренера і команди. Так, є Кубок України - можна виграти трофей. Але я очікую пошуку тренера, який би почав піднімати команду. Бо ми вже чуємо від фрази "З Блохіним ми нижче другого місця не опустимося" до слів: "Нам би в п'ятірці залишитися" - від однієї і тієї самої людини. Роботи - дуже багато, тож потрібна людина з певним досвідом. Це не те, щоб проти Реброва. Але не треба знову влаштовувати цей емоційний шантаж. Хтось може сказати: "А, можливо, він наш Гвардіола". Гвардіола вивів другу команду з Сегунди В у Сегунду перед тим, як йому довірили першу. Тому я не хочу займатися ура-патріотизмом і казати: "Обов'язково у нього все буде". Після стількох років невдач вже мабуть втрачено можливість для подібних оптимістичних настроїв. Нам потрібно шукати тре-не-ра, який зможе повернути команду на той рівень, на якому має бути київське "Динамо".