"Вгзляд" "пополював" на конголезького форварда "Динамо" Дьємерсі Мбокані і в підсумку домовився про зустріч з ним. Ось що розповів новачок киян журналістові.

Про Україну

- Ще коли я жив в Африці, то знав про Андрія Шевченка - це символ українського футболу, та й вашої країни теж. Але на цьому мої пізнання про Україну закінчувалися.

Думаю, у мене ще буде час дізнатися більше про вашу країну. За той тиждень, поки я перебуваю в Києві, встиг побувати на клубній базі, стадіонах "Динамо" і "Олімпійському", прогулятися по центру міста. Чомусь Київ трохи асоціюється з моєю батьківщиною: теж дуже жарко, багато людей на вулиці і величезна кількість магазинів, особливо маленьких кіосків і лотків, чого не зустрінеш в тій же Західній Європі.

Про "Динамо"

- Вважаю "Динамо" сильним клубом з багатою історією і гучним ім'ям. Два роки тому я бачив кілька матчів киян у єврокубках. Тоді у мене склалося дуже гарне враження про команду. Його посилили останні матчі проти "Зеніта", які я на власні очі спостерігав на "Олімпійському". До речі, окремо хотів би відзначити київських уболівальників - вони дуже вразили мене своєю шаленою підтримкою під час цих поєдинків.

Про нових партнерів

- До переїзду в Київ мені були знайомі імена Ніко Кранчара, гравця збірної Португалії Мігеля Велозу і Брауна Ідейє. А особисто я знайомий з екс-"динамівцем" Ісмаелем Бангурою, а також з Лукманом Аруною - грали з ним разом у "Монако". Крім того, я дуже добре знаю українського футболіста Олександра Яковенка. В "Андерлехті" ми разом виступали у нападі, але конкурентами не були - у кожного були різні завдання на полі.

Про свої ігрові якості

- Я починав грати на позиції центрального півзахисника. Коли почав багато забивати, тренер перевів мене в напад. Вважаю своїми козирями техніку, здатність однаково добре працювати обома ногами, швидкість, гру головою, вміння потримати м'яч. При цьому я можу ще й відпрацьовувати в обороні. Мені як нападнику більше імпонує атакуючий стиль гри, який сповідує Блохін. Ми вже трохи поговорили з тренером щодо моїх перспектив, але конкретно про те, як він хоче використати мене на поле, він, ймовірно, розповість вже ближче до початку сезону. До цього часу я буду повністю готовий відіграти весь матч.

Про переїзд до Києва

- Якщо я правильно зрозумів, "Динамо" стежило за моєю грою протягом майже всього минулого сезону. Ще восени 2012 року, перед матчем чемпіонату Бельгії з "Брюгге" товариш по команді сказав, що за мною приїхали спостерігати скаути з "Динамо". Після закінчення сезону я вів переговори з англійським "Вест Бромвічем", також інтерес виявляли "Ювентус", "Ліверпуль" і "Суонсі". Тоді ж і надійшла пропозиція з Києва. Я обговорив його зі своїм агентом, потім приїхав до України на переговори з президентом "Динамо" Ігорем Суркісом. Мені сподобалося місто, клуб, інфраструктура. Угоду підписали досить швидко, але переговори затягнулися на декілька тижнів через паперову тяганину між "Динамо" і "Андерлехтом".

Вирішальну роль у виборі клубу зіграло ім'я наставника киян Олега Блохіна. Я знав, що він видатний у минулому гравець і володар "Золотого м'яча". Попрацювати з людиною, який деякий час носив звання кращого футболіста Європи - це, безумовно, позитивний досвід для мене.

Про сім'ю

- За мірками Африки, де і 12 дітей, які не вважаються чимось незвичайним, сім'я у нас середня - всього сім дітей. Спочатку народилися дві дівчинки, потім пішли одні хлопчики. Я шоста дитина в сім'ї. Крім мене, у футбол грали два брати - один з них навіть виступав у Франції - і батько, який і прищепив нам любов до цього виду спорту. Зі своєю дружиною Марлен я познайомився в 2007 році в Кіншасі, де вона вчилася в університеті. У 2008-му ми зіграли весілля. У нас трирічний син, він теж Дьємерсі. Зараз чекаємо другого хлопчика, якого дружина вирішила назвати Бредлі, очевидно, на честь якогось улюбленого актора. На жаль, ще один наш син помер в п'ять місяців через проблеми з серцем.

Про незвичайне ім'я

- Протягом семи років після народження п'ятої дитини моя мама не могла завагітніти. Тому, коли я нарешті з'явився на світ, батько в подяку Всевишньому назвав мене Дьємерсі, що французькою означає "Хвала Господу".

Про хобі

- Після матчів я часто обмінююся футболками. Що до дискотек, то я не великий любитель ходити по розважальним закладам. Хоча після вдало проведеного матчу для розрядки можу відвідати з партнерами по команді нічний клуб. Вважаю, подібне спільне проведення часу позитивно впливає на згуртованість колективу.