"Динамо" пропонувало Девічу вдвічі більше грошей

Нападник Марко Девіч, який, провівши половину сезону в "Шахтарі", повернувся в "Металіст", де був лідером команди і улюбленцем уболівальників на протязі шести років, поспілкувався в фанами харків'ян на актуальні теми.

- Коли ти йшов в "Шахтар", була інформація і про те, що "Динамо" зацікавлене в твоїх послугах.

- Було таке. Був інтерес з боку киян. Вийшло, що я вибирав між двома клубами.

- Тобто, якби ти не перейшов в "Шахтар", виступав би за "Динамо"?

- Ну.... На 90% можу сказати, що так. Повір мені, це життя. У мене залишається два роки в "Металісті", "Металіст" далі не розраховує на мене, а "Динамо" дає серйозний контракт, пропонує суму вдвічі більшу, ніж "Металіст", та ще й угоду пропонує на 4 роки.

Розумієте, тут справа навіть не в грошах. Просто це не справа, говорити мовляв, ти хороший футболіст, ми тебе любимо. Та покажи ж ти, що мене любиш, дістань з кишені і покажи. А коли треба контракт продовжити, з кишені грошей дістати - то ні... А "Динамо", за яке я кроку не зробив, дає мені вдвічі більше можливостей і за контрактом, і по грошах, ніж мій рідний "Металіст"...

Не треба обманювати себе. Відверто скажу: якби мені "Металіст" тоді просто запропонував контракт на 4 роки, я б залишився. Я сам вів переговори, без агентів.

Ну сам подивися: є Девіч, який виходить, забиває, проявляє себе в Лізі Європи... І знову сидить на лавці запасних... Кому цей Девіч після закінчення контракту буде потрібен? А я хотів і хочу грати.

Тут справа навіть не в тому, що потрібно годувати сім'ю - у мене сім'я голодна не була і до відходу з "Металіста". Тут мова про любов. Коли ти мені кажеш, що мене дуже любиш, а потім я прошу тебе, наприклад: Дай мені, будь ласка, свою машину на 2:00, і ти відмовляєш, то виходить, машину ти любиш більше за мене... Загалом, скажу так: гроші - це зло людське.

А я - емоційний хлопець. Але дуже люблю "Металіст". Я задоволений всім: зараз я отримав контракт більший, ніж я хотів тоді. Все стало на свої місця. Але мало статися саме так, як сталося, щоб зараз все склалося.

А кому це було потрібно, розумієте? Я - фігура, є люди вище мене. Завтра, припустимо, скажуть написати в газеті, мовляв, Марко в кафешці сказав, що не любить "Металіст". Через 20 хвилин ця інформація буде вже у вас на трибунах, і ви в неї будете вірити... Розумієте, там серйозні ігри. Де великі гроші - там великі проблеми.

У мене є одне бажання: щоб ви, вболівальники, дивилися на те, як хто віддається на футбольному полі, і виходячи з цього робили висновки і робили висновки.

Про що шкодую, так це про те, що я, йдучи з "Металіста", не попрощався з уболівальниками, не подякував їм. Тоді все так сталося швидко, через чемпіонату Європи, що я навіть не встиг цього зробити. А вболівальники це заслужили...