Вілліан про свій перехід в "Шахтар"

Україна — 10.11.2012 - 23:30 — havryk Переглядів: 8647

Поділитись:

Навколо бразильця - неабиякий ажіотаж. Журналісти сватають Вілліана в європейські гранди, експерти називають краще Мессі, а вболівальники просто захоплюються і люблять. Але нинішньому бурхливому успіху передували п'ять років наполегливої роботи в Донецьку, злетів і падінь, радощів і прикрощів. Про це ми і поговорили з Вілліаном.

Аргументи "за" і "проти"

- Ці п'ять років принесли мені багато радості. Насамперед, тому, що ми завоювали безліч титулів - і Кубок УЄФА, і нагороди в Україні, стали чвертьфіналістами Ліги чемпіонів. Роки в "Шахтарі" я вважаю дуже успішними. Я багато чому навчився і, напевно, багато чого передав іншим. Щасливий, що опинився в Донецьку.

- Давай подумки перенесемося у 2007 рік. 18-річний півзахисник "Корінтіанса" Вілліан дізнається, що ним цікавиться якась команда з України. Яка була перша реакція?
- Перша реакція: "Ні!" Україна це чи Росія, мені було все одно, і я не хотів туди їхати ні за які гроші. Причин було кілька. По-перше, холодно. По-друге, рівень чемпіонатів в цих країнах в той час був набагато нижче. Тому я відразу хотів відмовитися і почекати пропозицій від інших клубів. Але коли прилетів до Донецька, побачив інфраструктуру клубу, моє ставлення до "Шахтаря" змінилося, і в результаті це все закінчилося підписанням контракту.

- Чия ж ідея була привезти тебе через всю планету в Донецьк на знайомство з "Шахтарем"?
- "Шахтаря"! Мабуть, тут розуміли мою ситуацію, тому і запросили приїхати і просто озирнутися, познайомитися. Посередником у цих переговорах був агент ФІФА Франк Хенуда. Ми прилетіли з ним і моїм батьком в Донецьк, можна сказати, просто так, на екскурсію, без наміру підписати контракт. Я побачив всю міць інфраструктури, побачив споруджуваний у той час стадіон і після деяких роздумів все-таки погодився.

- Твоїм агентом є твій же батько. Але чисто по-батьківськи напевно йому було нелегко відпускати сина на роботу за тисячі кілометрів?
- Звичайно, він давав мені поради, але жодним чином не впливав на мої рішення. До того ж умови контракту були досить хороші, і я міг допомогти фінансово і собі особисто, і своєї сім'ї. Аргументів "за" виявилося більше, ніж "проти".

- Цікаво, що ж говорила мама?
- Якщо чесно, мама і тоді, і навіть після була проти цієї ідеї. (Посміхається.) Я починав дуже непогану кар'єру в "Корінтіансі", тому вона, звичайно ж, не хотіла, щоб я залишав Бразилію. Можливо, мій контракт з "Шахтарем" її засмутив, але сталося те, що сталося. Мої батьки мудрі люди і, повторюся, надали остаточний вибір мені.

- З таким поняттям, як "тренувальна база", ти познайомився вже в Донецьку або в "Корінтіансі" теж є щось подібне?
- У той час інфраструктуру "Шахтаря" і "Корінтіанса" взагалі не можна було порівнювати, тому що в бразильському клубі все було, м'яко кажучи, простіше. Але сьогодні "Корінтіанс" має все те, що є у "Шахтаря": і власну базу з басейном і рестораном для футболістів, і Академію ... Тобто в даний час у цих клубів схожа інфраструктура.

- Згадаєш, хто вже був з твоїх співвітчизників в "Шахтарі", коли ти тільки приїхав сюди?
- Спробую: Брандау, Жадсон, Фернандіньо, Ілсіньо і Луїс Адріано. Я добре знав Луїса, з яким ми разом грали в юнацькій збірній Бразилії. А Ілсіньо приїхав до Донецьк за два тижні до мого переходу.

Посадити дерево, побудувати будинок...

- Варто розуміти, що перша розмова з Луческу у тебе відбувся під час тієї самої "екскурсії" до Донецька?
- Так, ми познайомилися, Містер запитав мене про враження від побаченого. Але всіх подробиць тієї розмови я не пам'ятаю.

- І ось ти поставив підпис під контрактом з "Шахтарем", а разом з тим підписався і під багатьма завданнями, які стояли перед командою. А особисто перед собою ставив якісь цілі на найближчі роки?
- Як і всі молоді бразильці, я хотів грати в Європі, завоювати якомога більше титулів і, звичайно ж, виступати за збірну.

- Знаєш, тобі багато що вдалося!
- (Посміхається.) Два титули ще залишилося - Ліга чемпіонів і чемпіонат світу. Ну і, звичайно ж, хотілося б більше грати в збірній Бразилії.

Більше свободи

- Твій трансфер став рекордним для донецького клубу. Розумів, що багато хто чекав, що ти заграєш в "Шахтарі" відразу ж, з перших матчів?
- Так, я чудово розумів, що якщо за футболіста сплачуються такі великі суми, то і вимоги до нього будуть високими. Тому я намагався завоювати довіру команди і тренера, влитися в колектив і зробити все, щоб допомогти "Шахтарю" - і забивати голи, і асистувати партнерам.

- Тим не менше в першому сезоні ти відіграв менше 30 матчів, в яких забив всього 1 гол...
- Адаптуватися до зовсім іншого футболу, та й клімату теж, було справді непросто. На моїй позиції в команді була достатня кількість сильних футболістів, тому якщо я і виходив на поле, то переважно на заміну. Але зараз, згадуючи не найвдаліший мій перший сезон в "Шахтарі", я розумію, що і в той період продовжував зростати як футболіст. Переживати і нервувати не було причин.

- Пам'ятаєш завдання, які визначав тоді Луческу для тебе на полі?
- Звичайно. Попереду тоді грали Брандау та Лукареллі, під ними діяв Жадсон. Я ж грав більш відтягнутого до центру поля півзахисника.

- Зараз тебе можна побачити в атаці на всій ділянці поля - і зліва, і справа, і в центрі. Тобто дії стали набагато різноманітніше. Це ініціатива Луческу чи ти сам запропонував таке різноманіття?
- Зовсім недавно, на початку цього сезону, у нас відбулася розмова з тренером якраз на цю тему. Містер сказав, що я можу змінювати позицію під час гри в залежності від ситуації, тобто дав мені більше свободи.

Луческу і дар передбачення

- Іноді бразильські футболісти жартівливо говорять в своїх інтерв'ю, що гру в обороні придумали європейці. Тобто для бразильців елемент тактики "усі назад" - хворе місце?
- Так, у нас завжди воліли атакувати. Але сьогодні футбол дуже змінився: і всією командою вперед, і всією командою назад.

- Наскільки болісно тобі далося це розуміння? Адже зараз ми тебе нерідко бачимо, скажімо, на позиції Раца. Показовим є момент матчу в Лондоні з "Челсі", коли ти повернувся назад і вибив м'яч з власних воріт?
- Не приховую, це було складно. У Бразилії я ніколи не повертався ближче, ніж середини поля. І зараз Луческу в основному мене просить допомагати нападникам і забивати голи. Але я розумію, коли потрібно повернутися і допомогти захисникам.

- Якщо "Шахтар" програє, Містер, розбираючи гру, звертається окремо до винних або до команди в цілому?
- Незалежно від того, перемагаємо ми або виграємо, Луческу розмовляє зі всією командою, а не з конкретними футболістами. Кожен гравець, навіть той, хто сидів на лавці, складає частину команди. Тому виграють і програють всі разом. Відповідальність за результат несе команда.

- Тобто тобі від Містера не діставалося?
- Ну чому ж, траплялося. (Посміхається.) Але все це було заслужено, "по справі". Містер не просто так кричить, він вказує на помилки. Абсолютно логічно, що деколи йому доводиться підвищувати тон. Така роль тренера - звертати увагу гравців.

- Ці п'ять років ти провів під тренерським керівництвом Луческу. Можеш виділити три основні речі, яким навчив тебе Містер?
- Він навчив багато чому. Але я скажу по-іншому: крім того, що тренер завжди нам дає цінні вказівки, у нього є дар передбачення. Дуже часто в грі відбувається саме те, про що нам говорить Луческу. Це просто феноменально.

Доказ зворотного

- Як ти думаєш, чому з'явилася приказка: п'ять бразильців в європейській команді - це катастрофа?
- Сумніваюся, що той, хто так говорить, взагалі розуміє футбол. "Шахтар" - прекрасний доказ того, що це висловлювання неправильне. І у нас все прекрасно.

- Скажи, що корисного за цей час ти почерпнув від українських футболістів?
- Ну, в техніці точно нічого. (Посміхається.) А волю до перемоги, мабуть, дійсно перейняв. Це дуже важлива риса українців.

- Хто з українців міг би підсилити чемпіонат Бразилії?
- (Трохи подумавши.) Ракицький, Рибка, Каніболоцький, Коноплянка, Ярмоленко.

Жінки Вілліана

- Отже, позаду п'ять років в "Шахтарі". Які завдання ти ставиш перед собою на найближчу п'ятирічку?
- Ну, про Лігу чемпіонів і чемпіонат світу ми вже говорили. У мене ще два роки контракту з "Шахтарем", а що буде далі - подивимося. Звичайно, відпрацювавши контракт тут, я хотів би зіграти в одному з великих клубів.

- Кажуть, що за успішним чоловіком стоїть жінка.
- Абсолютно згоден! А за мною не одна, а навіть три жінки. Моя дружина Ванесса допомагає мені у всьому, і я їй дуже вдячний. Упевнений, що, якби не було її, не було моїх донечок, то не було і такого Вілліана. Роль сім'ї в моїх успіхах дуже велика. У мене надійний тил, тому я абсолютно спокійний.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Вілліан, Шахтар

Вілліан про свій перехід в "Шахтар"

Майже офіційно. «Барселона» підписує Родрі!

«Реал» продав нападника який не зіграв жодного матчу за 10 мільйонів

Офіційно: Бускетс повернувся до «Барселони»

Віктор Циганков переходить у Аякс

Останні новини

Вибір редактора

Тренер «Фенербахче» подав у відставку після нічиєї з «Ромою»