Тренер київського "Динамо" Вінченцо Пінколіні розповів про фізичний та моральний стан Андрія Шевченка.
- Що скажете про фізичні кондиції Андрія Шевченка, який чергує роботу у загальній групі з пробіжками навколо поля у вашій компанії?
- Почну з того, що Шевченко дійсно великий гравець і справжній професіонал. Він знаходиться у досить зрілому віці, але при цьому не втратив справжнього юнацького прагнення грати у футбол - не кажучи вже про те, що при ньому залишається вражаючий технічний арсенал. Логічно, що для гравця його віку, що має проблеми зі спиною, коліном, стегном, ми розробляємо індивідуальну програму підготовки.
Слід враховувати: його організм інакше сприймає навантаження стандартних тренувань і, як наслідок, вимагає більш тривалого відновлення. Можливо, кондиції і не дадуть Шевченкові можливості провести з "Арсеналом" всі 90 хвилин, але він напевно буде корисний команді.
- А в якому стані, на вашу думку, капітан української збірної підійде до домашнього чемпіонату Європи?
- У нас є достатньо часу, щоб підготувати Шевченка до цього змагання, і наявність у нього сильної мотивації для здійснення цієї мети лише сприяє.
- Але чи готовий він залишатися у футболі і після Євро-2012?
- Це має бути лише його особистим вибором. Поки ж Шевченко націлений на чемпіонат Європи в Україні та Польщі, і про майбутнє навряд чи замислюється всерйоз. Вважаю, що багато чого буде залежати від того, відчує він втому від футболу чи гра й надалі приноситиме йому задоволення. Ось вам приклад: Франко Барезі закінчив кар'єру не тому, що замучили травми. Він не був готовий і надалі жити футболом, коли бачив перед собою, як змінюються наче у калейдоскопі стадіони, літаки, готелі. Людина просто "наїлася", і зрозуміла, що в житті пора щось змінювати. Не варто забувати, що кар'єра Шевченка почалася у досить юному віці, і у професійному футболі він уже майже 20 років.
- Але при цьому, як ви вірно помітили, він не втратив юнацького бажання грати...
- Ми тут недавно згадували з Містером (Пінколіні має на увазі Сьоміна. - Прим. Д. І.) про Райана Гіггза, який всього-на рік старший, ніж Шевченко (насправді, на 3 роки - прим.). Та й в Італії, наприклад, є чимало гравців, яким за 35: в останні роки уболівальники, преса, експерти на телебаченні тільки й кажуть, щоб вони йшли, відкривши дорогу молоді. Але грають так звані ветерани настільки блискуче якщо не фізично, то технічно, що всі питання автоматично знімаються з порядку денного. А ті ж люди, захоплюючись, заявляють: як здорово, що цей хлопець ще не повісив бутси на цвях!
- А якщо Шевченко попросить вас: "Пінко, скажи мені як старший товариш і фахівець, який прекрасно знає всі мої проблеми, чи варто залишатися у футболі після Євро?" - Що порадите?
- У такій ситуації марні поради навіть близьких друзів. Шева все відчує сам, адже, як я вже говорив, футбол повинен приносити задоволення. Але якщо ти приходиш на тренування і ловиш себе на думці, що м'яч погано накачаний, поле не надто вдало пострижено, а бутси тиснуть, це вірна ознака - пора йти. Або ти цілком щасливий, залишаючись у футболі, або щастя треба знаходити у чомусь іншому.
- Шевченко, вам здається, в цьому сенсі щасливий?
- Він просто живе футболом і постійно про нього говорить. А якщо це відбувається, значить, людина, як і раніше отримує задоволення від атмосфери, в якій знаходиться. І не треба його підштовхувати до виходу: Шева професіонал, і перший оголосить про завершення кар'єри, якщо відчує, що нічого більше не може дати футболу і своїй команді.
0 коментарів