Кузнєцов: Трансферна вартість наших виконавців є захмарною

Відомий у минулому футболіст, а тепер фахівець Олег Кузнєцов в інтерв’ю "ФУТБОЛУ 24" розповів про свою теперішню роботу, проблеми українського футболу та про натуралізацію легіонерів харківським "Металістом".

- Олег Володимирович, після роботи в ФК "Москва" ваші шляхи із Олегом Блохіном розійшлися. Зараз ви підтримуєте стосунки?

- Звісно, підтримуємо. Ми ж працюємо у Федерації, в одному офісі. Жодних проблем не має. Просто так сталося, що після "Москви" Олег Блохін деякий час не працював. Тоді мені надійшла пропозиція попрацювати у юнацькій збірній. Я погодився. Але ж це не означає, що ми розбіглися. Конфліктів у нас не було.

- Після роботи у тренерському штабі київського "Динамо", національної збірної, ФК "Москва" комфортно почуваєтеся на посаді наставника юнацької збірної?

- Нормально почуваюся. Я ж знав на що йду. Мені було цікаво після роботи у дорослому футболі попрацювати саме з юнаками. Це ж теж досвід. Усім задоволений.

- Часто фахівці говорять про те, що як тільки юний футболіст отримає першу, за його мірками, велику зарплатню, відразу ж занижує вимоги до себе. Не відчули у своїй роботі цієї проблеми?

- Не відчув, не усі ж гравці однакові. Я би виділив не фінансову проблему, а проблему переходу із юнацького у дорослий футбол. Хтось краще проходить цей етап, хтось гірше. А проблеми, пов’язаної із відношенням до футболу після першої зарплати, не помітив.

- А в чому суть проблеми переходу із юнацького в дорослий футбол?

- Потрібна практика. Щоби прогресувати, швидко адаптуватися у дорослому футболі, юнаки повинні мати регулярну ігрову практику. Багато хто тренуються з основними командами, але мало хто грає за перший склад клубу. У нас є хлопець із чернівецької "Буковини", він у свої 18-ть уже інколи виходить на поле у матчі основи. Із "Динамо" хлопці грають тільки за дубль. Донеччани грають за дубль "Шахтаря" або "Шахтар-3". Ось це проблема.

- Саме гравцям "Динамо" та "Шахтаря", представництво яких у вас найбільше, найважче прогресувати. Все-таки в перших командах цих клубів дуже гостра конкуренція…

- Так, але є і винятки. Той же Влад Калитвинцев залучався в матчах за основу. Зрозуміло, що усі грати в "Динамо" та "Шахтарі" не будуть. Матчі за юнацьку збірну для них мають бути віддушиною. Вони ж мають нагоду взяти участь у спарингах із хорошими суперниками, однолітками із Європи. Хто не проб’ється в основу своїх клубів, гратиме в оренді, можливо, перейде в іншу команду.

- На початку жовтня ваша команда брала участь у турнірі в французькому місті Лімож. На ці змагання ви запросили аж вісьмох вихованців київського "Динамо", трьох із донецького "Шахтаря". Ще п’ять українських клубів делегували по одному вихованцю. Судячи з цього, в Україні і надалі найкращі кадри готують у Києві та Донецьку?

- Ми дивимося за усіма виконавцями. У 18-ть років футболіст повинен грати хоча би за дублюючий склад. Декого ми викликаємо із першої ліги. Один із основних критеріїв відбору гравців – наявність ігрової практики. Хто у цьому віці регулярно грає у якомусь турнірі – чи змаганнях дублерів, чи першій лізі, той і отримує запрошення у нашу команду.

- Судячи зі всього, навіть бідні клуби воліють купувати сформованого виконавця-легіонера й не довіряють своїм молодим гравцям, не готують заміни із своїх вихованців…

- Зрозуміло, що в перших команд є свої завдання. В Академії "Металіста", "Дніпрі", звісно, в "Шахтарі" та "Динамо", тобто в топ-клубах, хороший рівень підготовки юнаків. В інших же клубах ситуація інша. Хоча у хлопців із "Оболонні" чи "Іллічівця", як на мене, більше шансів пробитися у професійну команду. Загалом, ставлення до юнацького футболу зараз не найкраще. Простіше придбати виконавця із досвідом або взяти посереднього легіонера.

- Дехто стверджує, що потрібен ще жорсткіший ліміт на легіонерів. Але існує думка, що це нічого не дасть. Мовляв, ціни на українців не співрозмірні із їхнім рівнем, а ліміт тільки цьому сприяє. Якої позиції ви дотримуєтеся?

- Справді, ціна хорошого українського футболіста дуже висока, більшість з них не вартують таких грошей. Я розумію Олега Блохіна, йому би хотілося якомога жорсткіший ліміт, йому потрібен вибір. Але ж і тренерів клубів можна зрозуміти. У них завдання вдало зіграти в Лізі Європи чи Лізі чемпіонів. Як на мене, штучні заходи не покращать ситуації. І від зменшення кількості легіонерів на полі не стане краще. Ціни на українців зростуть, а ось чи зросте їхній рівень, це ще питання. Але вже зараз трансферна вартість наших виконавців є захмарною.

- А як ви ставитеся до шляху "Металіста" по натуралізації легіонерів?

- А чому би і ні? Так в усьому світі відбувається. Судячи по результатах та грі харків’ян, на сьогодні це одна із кращих наших команд. Якщо це приносить результат, то чому би не піти таким шляхом… До цього потрібно нормально ставитися.

- Олег Володимирович, питання по позиції, на якій ви колись грали. Що твориться в Україні із захисниками? Є в нас виконавці рівня національної збірної?

- Тут потрібно заглиблюватися в тонкощі. Мені здається, що перехід до зонного захисту, гру в лінію із чотирма захисниками, є помилкою. Так ми загубили футболістів. Чому? Тому що захисники практично не вміють відбирати м’яч один в один. Обороняються ж не якістю, а кількістю. Тому це проблема. Вона відчувається і в національній збірній, та і в інших збірних різних вікових категорій. У нас не має хороших захисників.

- 10 листопада ваша команда візьме участь у відбірному турнірі до Євро-2012. Таке враження, що суперники про кваліфікаційному раунді Євро-2012 у вашої команди прохідні?

- У нас достатньо кваліфіковані суперники. Наразі не маємо жодної інформації по команді Казахстану. Впевнений, що господарів міні-турніру – збірну Македонії не можна назвати прохідним суперником. Та і Швейцарія зараз на рівні юнацького футболу доволі пристойно виглядає. Тому, у нас група із хорошими суперниками і аж ніяк не прохідними.

- Тим не менш, ці країни ніколи не вважалися фаворитами на крупних футбольних турнірах…

- По відношенню до юнацького футболу не варто робити такі категоричні висновки, рік на рік не схожий. Якщо будемо говорити про грандів – іспанців, німців, англійців, французів, зрозуміло, що усі вікові категорії там пристойно виглядають. А в інших країнах будь-як команда може вистрелити. Тут не вгадаєш у кого який рік хороший. Тому передчасно співати нам дифірамби і говорити, що ми уже вийшли із групи не можна.