Андрій Шевченко перед черговим приїздом дружини з дітьми до Києва відверто розповів журналістці ТСН про стосунки з родиною.
- Сім'я часто приїжджає, тому до днів 10, тиждень на місяць бувають тут.
Тобто, разом ви не живете? Вони в Лондоні живуть?
- Ну, більше я живу. Такі обставини. Я не хочу просто дітей відривати від школи. Вони ходять вже кілька років і у них є друзі.
А дітям казки ви читаєте?
- У мене в основному це робить дружина. Я більше слухаю. Казки не читаю. Ми гуляємо, ми займаємося спортом. Любимо у футбол грати, в баскетбол, теніс. Проводимо час, спілкуємося. Мені взагалі подобається, щоб вони весь час були поруч. Ми їздимо на тренування разом. Вони плавають у басейні. На поле іноді виходять, тренуються.
Ви в них бачите потенціал, подібний вашому?
- Я не дивлюся на це. Я навпаки хочу відгородити своїх дітей від такого виду пресингу. Тому що вони повинні рости, вони повинні займатися тією справою, яка їм подобається передусім. А робити якісь порівняння, зі мною, перш за все, я не хочу і не буду ніколи. А будуть вони професійними спортсменами або не будуть - не грає ролі.
А ви з ними якою мовою спілкуєтеся?
- Ми розмовляємо англійською і трішки російською.
А українська?
- Дуже важко дітям давати багато мов, зараз я трошки піднімаю їм російську мову, коли приїжджають сюди, в Україну.
А дітей іще плануєте? От ваша дружина говорила, що планує народити ще двох дівчат.
- Я би більше хотів. Звичайно, плануємо. Треба просто вибрати можливість. Ну, зараз ми плануємо.
Час біжить, вам цього року вже 35, у людей в цьому віці відбувається криза середнього віку. Ви її на собі відчуваєте?
- Розумієте, у професійних спортсменів настрій може скакати не тільки від результатів матчів, не тільки від настрою. Це процес. Іноді не контролюємо свої емоції. Великі навантаження, психофізично, емоційно дуже важко перебувати в такому періоді. Я намагаюся якось відпочити, виїхати на природу, пограти в гольф, провести час з друзями. Якщо сім'я тут - забрати діток кудись.
От до нас нещодавно приїздили британські журналісти, які впевнені в тому, що бульвар Шевченка і університет імені Шевченка названі на вашу честь.
- Ну, вони просто трошки мало знають українську культуру. Тому вони не знають, хто такий Тарас Шевченко - засновник української культури. І, напевно, вони мало знають українську культуру.
А ви Шевченка знаєте? Можете процитувати?
- Звичайно знаю, багато різних.
Процитуйте, будь ласка.
- Як умру, то поховайте
мене на могилі,
серед степу широкого,
на Вкраїні милій...
А далі?
- А далі – треба згадувати. Я читав, дуже багато читав Шевченка. Мені подобаються його вірші.
Подейкують, у вас з Армані є спільний бізнес в Україні. Магазин Армані...
- Знаєте, от я до нього ніколи не мав, не маю більше ніякого відношення, ним займалася моя сестра. Я був, я фінансував цей проект. До певного моменту, потім ним займалася моя сестра.
А стосунки з хрещеним татом ваших дітей - Сильвіо Берлусконі, у вас як складаються?
- У нас хороші стосунки, ми періодично зідзвонюємося, вітаємо один одного зі святами, 29-го я йому подзвоню, бо 29-го у Сильвіо Берлусконі теж день народження, кругла дата, тому я його привітаю обов'язково. Мене не цікавлять скандали ніякі, все-таки це публічна людина, велика політика, для мене Берлусконі - це дуже хороша людина, це людина, яка зробила дуже багато для мене і для моєї сім'ї.
0 коментарів