У 2013 році Українська прем'єр-ліга втратила неабияку кількість гравців, про яких багато писали і говорили, які завжди знаходилися в епіцентрі загальної уваги, як би вони не грали. Підіб'ємо підсумки найчутливіших кадрових втрат року в УПЛ...

1. Фернандіньо



Кращий з гравців, яких втратив "Шахтар" - і кращий з гравців, якими могла похвалитися Україна до літа цього року. Про його клас говорить та легкість, з якою він вписався до складу " Манчестер Сіті", переповнений зірками, як різдвяний пиріг - родзинками. Через два роки, коли Ферна буде заслужено вважатися кращим "опорником" Європи, ми будемо з гордістю згадувати, що мали до нього відношення.

2. Генріх Мхітарян



І у Мхітаряна немає проблем із входженням в новий колектив. Але йому все-таки було простіше: його купували за бажаннямм Юргена Клоппа, який чітко бачив його в своїй системі (у той час як трансфер Фернандінью був ініційований ще Роберто Манчіні, а не нинішнім тренером "Сіті" Мануелем Пеллегріні). Мхітарян грає в Дортмунді так само, як у Донецьку - легко, креативно, досить багато забиває. Це - добротний європейський рівень.

3. Вілліан



Потенційно, Вілліан - головна зірка з усіх, кого позбувся чемпіонат України в 2013 році. Але йому ще належить це довести. Півроку в "Анжи" стали похмурим періодом для людини, якою захоплювалась футбольна Європа попередньої осені. В "Челсі" Вілліан тільки освоюється. Аскетична система Моурінью не дає йому проявляти себе так, як це він міг зробити у веселому "Шахтарі" Луческу. Але часом і в "Челсі " проскакує колишній чарівний Віллі...

4. Артем Мілевський



До гри Мілевського можна ставитися по-різному. Але за 11 років, проведених в "Динамо", він настільки зріднився з українським футболом, що уявити одне без іншого було неможливо. Навіть при тому жалісливому футболі, до якого Мілевський скотився в останні роки. Без нього УПЛ здавався неможливий. Але нічого. Швидко звикли...

5. Хосе Соса



В останній день року " Металіст" позбувся свого капітана і кращого гравця нинішнього складу. Соса йде у мадридський "Атлетчко", який зовсім не відчуває кадрових проблем, що ставить перед собою високі завдання відразу в трьох турнірах. При Дієго Сімеоне туди не беруть кого попало - тільки тих, чий рівень відповідає поставленим цілям.

6. Маріуш Левандовскі



Наприкінці року "Севастополь", виснажений фінансовими проблемами, розлучився зі своїм капітаном Маріушем Левандовскі. Поляк грав в Україні з 2001 року і в цьому сенсі міг вважатися ще більш невід'ємною частиною УПЛ, ніж Мілевський, хоча в останні роки і не був на виду. І все ж, світлий образ цього непохитного бійця, позбавленого футбольнї витонченості, але наділеного цілим рядом інших позитивних якостей, не скоро забудеться в наших краях.

7. Разван Рац



Відхід Развана Раца в "Вест Хем" був обставлений красиво. Донецька футбольна громадськість проводила румуна як рідного. Навіть у свої 32 роки Рац залишався цілком конкурентоспроможним на своєму фланзі і, в принципі, міг грати на пристойному рівні ще пару років. Заміну в "Шахтарі" йому так толком і не знайшли. В особі Развана УПЛ позбулася невтомного трудівника, здатного у певний момент на спонтанне диво.

8. Андрій Воробей



Не факт, що Воробей вже закінчив свої виступи в УПЛ - але дуже схоже на те. У всякому разі, поки що перспективи його подальшої кар'єри не позначені. Та й настрій у Воробея вже не той - він більше подумує про тренерську кар'єру. З ним ліга втратила одного зі своїх кращих бомбардирів - в числі дуже небагатьох форвардів Воробей зміг подолати позначку в 100 голів. Вище нього в цьому списку стоять тільки Сергій Ребров і Максим Шацьких.

9. Джонатан Крістальдо



Мирон Маркевич про відхід Крістальдо не дуже-то шкодує ( "В "Металісті" грає тільки той, хто хоче, а хто не хоче - йде" ). Але для УПЛ це все-таки суттєва втрата. Не так-то багато тут діючих гравців збірної Аргентини (де від послуг Крістальдо поки ще не цілком відмовилися). У кращих своїх матчах Крістальдо надавав харківському ансамблю ту милозвучність, яка в двох останніх сезонах так здивувала Європу.

10. Ігор Худоб'як



Розвал колишніх "Карпат" призвів до того, що душа львівської команди Ігор Худоб'як відправився на заробітки до Росії. Цей гравець, який догрався до збірної України, завжди привертав до себе увагу на полі - як зачіскою, так і невгамовною спрагою боротьби. Якщо згадати його прекрасне розуміння, що відбувається, що дозволяло йому тримати в своїх ногах нитки гри, то треба констатувати: УПЛ в його особі позбулося дуже яскравої особистості. І нікого подібного "Карпати" поки не придбали...

Матеріали: Федор Ларін, "Террикон"