Півзахисник "Атлетіко" - про життя в Мадриді і спогадах про Харкові
Про Дієго Сімеоне
Сімеоне - особливий тренер для мене. В "Естудіантесі" він вчив бажати більшого і ніколи не зупинятися. Він вже тоді привчав мене до європейського футболу. Через 8 років ми знову зустрілися в одній команді, і я щасливий. У нас з Сімеоне різні характери. Він завжди емоційний, і цього не приховує. Але нам це подобається. Я не знаю, який він у житті, але в роботі він дуже емоційний і професіонал з великої літери.
Звичайно, я розмовляв з ним перш, ніж приїхати в "Атлетіко". Були клуби з Іспанії та Аргентини, які мною цікавилися, але я вирішив виїхати в Мадрид саме через тренера.
Про переїзд у Мадрид
Рішення про переїзд далося мені непросто. Ми спілкувалися зі спортивним директором, президентом. Я висловив бажання покинути клуб, мотивуючи це бажанням зіграти на ЧС. Домовилися про оренду на 6 місяців, а потім продовжимо переговори. Зараз у "Атлетіко" ключовий етап, а думати про клубне майбутнє будемо після закінчення ЧС.
Надія вмирає останньою, мрія зіграти в Бразилії - також. Думаю, я в непоганій формі. Позаду 2 хороших сезону в "Металісті", хоча й не на очах футбольного світу. В Іспанії багатьох більше можливостей.
Про позиції на полі в "Атлетіко"
Сімеоне бачив мене в матчах за "Металіст" і знав, що я грав на іншій позиції. Маркевич широко використовував мене на фланзі атаки. В "Атлетіко" у мене інше завдання - я повинен зміщуватися ближче до середини поля. Таким був головний акцент на теоретичних заняттях. Звичайно, комфортніше, коли ти грав у команді на перших ролях, у "Атлетіко" інші лідери. Але всі відчувають свою користь.
Про кількість ігрового часу в "Атлетіко"
Я розумів, що мені не гарантують місце в основному складі. Ми це обговорювали з тренером. Я прийшов в команду, яка на ходу, яка проводить один з найуспішніших своїх сезонів за багато років. Свою роль зіграло і те, що я прийшов в команду взимку і не пройшов з усіма зборів. Так, в "Металісті" я два роки грав на високому рівні, але тут все інакше, конкуренція за місце в основі висока, тому я повинен бути готовий до того, щоб допомогти команді, вийшовши на заміну, з лавки запасних.
Ви самі могли відчути, яка була атмосфера на "Вісенте Калюдерон" в матчі з "Челсі". Емоції можуть зробити тебе сильніше, так і перешкодити показати хорошу гру.
Про Марлоса і повернення в "Металіст"
Я передаю привіт всім у клубі привіт. Я всіх люблю. А Марлос і без 11-го номера був і залишається хорошим гравцем. Сьогодні його роль у команді складно переоцінити. Зараз він став брати на себе більшу відповідальність, ніж раніше. Коли Марлос взяв мій 11-й номер, вболівальники "Металіста" могли подумати, що я більше не повернуся в "Металіст", але це не так. Поки я не можу сказати, де буду виступати в наступному сезоні. Все буде вирішуватися пізніше.
Про ситуацію в "Металісті"
У "Металіста" непроста ситуація, звичайно, я стежу за нею. У мене там друзі, і ще більше 2 років контракту. В країні не все спокійно, але клубам, які ростуть завжди ще складніше. "Металіст" все ще хороша команда. Так, не виграли у "Динамо" і "Шахтаря", але є гра в запасі, можна зачепитися за третє місце.
Стежу я за ситуацією в Україні, там і раніше на футбол впливали неспортивні фактори. Як тоді, коли нас залишили за бортом Єврокубків. Ми футболісти нічого не могли змінити, просто взяли це з болем.
Про Маркевича
Маркевич своєю роботою в чемпіонаті та єврокубках довів, що є хорошим тренером. Я не здивуюся, якщо його запросять працювати в топ-чемпіонат, чого йому і бажаю. Я його дуже поважаю, і вдячний за ту роль, яку він мені дав в "Металісті". Шкода, що він пішов з команди. Напевно, з-за ситуації в країні. Зараз там працює Ігор, думаю, у нього все вийде.
0 коментарів