Легендарний захисник "Динамо" розказав всю правду про свій трансфер у "Спартак"

Колишній захисник "Динамо" Владислав Ващук розказав всю правду про свій трансфер в московський "Спартак".

"Чотири місяці після травми - розрив хрестоподібної зв'язки. Два місяці на милицях, потім півроку мінімум відновлення. Лобановського вже немає. Тяжко хворіє мама. Щодня йдуть божевільні суми, рак - страшна хвороба.

Місяць намагаюся потрапити до Ігоря Михайловича Суркіса, адже контракт закінчується, а продовжувати ніхто не пропонує. Нарешті пробився до Суркіса. Іду з надією попросити про збільшення зарплати - я ж гравець збірної, капітан команди, іноземці отримують в п'ять разів більше за мене.

Відповідь була несподіваний і дуже жорстока: "Який, на ** й, контракт? Кому ти, на ** й потрібен, інвалід? Пішов геть звідси!"

Що далі робити - не розумію. У "Динамо" я не потрібен, а спробувати себе в інших клубах з травмою - нереально. У лікарні - мама. І кожен божий день потрібні ліки.

Друзям в Києві розповісти відразу не зміг. Я віддавав клубу, все що міг. А коли травмувався - викинули як собаку з перебитою лапою.

З Єгором Тітовим ми познайомилися через Парфьонова. Поспілкувалися, знайшли спільну мову. І я йому все розповів. І про інваліда, і про контракт і про маму в лікарні. Єгор помовчав і сказав: "Давай я спробую у себе в клубі поговорити. Може заберуть тебе".

Набрав він мене в той же день ввечері. Сказав, що мене чекають.

Червиченку я відразу сказав: "У мене травма. Лікарі кажуть - потрібно ще півроку".

Той не розгубився і відповів: "Ти нам потрібний, відновлюйся, будемо чекати".

Через півгодини в кабінеті з'явилися юристи команди, пояснили, що мені потрібно відіслати повідомлення в мою команду поштою і тільки після цього підписувати контракт зі "Спартаком". Приїхав додому, все відправив і став збирати речі в Москву.

За тиждень мені ніхто не подзвонив і я щиро радів, що знайшов роботу, хоч і в іншому клубі, але все ж. Реакція Суркіса була несподіваною і різкою.

Десь через тиждень пролунав дзвінок. Здавленим голосом секретарка сказала: "Влад, до Ігоря Михайловича, терміново".

Ігор Михайлович зустрів мене з посмішкою. Сказав: "Ну все, погомоніли і вистачить, йди контракт підписуй". І запропонував зарплату. Точно таку ж, як в "Спартаку".

У футбольному світі секрети тримаються недовго. Я зібрався з думками і відмовив.

Ви не розумієте, чого мені тоді це коштувало! Звичка підкорятися сиділа вже на генетичному рівні, пересилити себе тоді було дуже важко.

Крик стояв такий, що чути було на всіх поверхах. Але я вже чітко розумів - я вже дав слово і повинен його тримати. Рішення я не змінив. І пішов", - написав Ващук.