Шевченко, Чигринський і ще 8 найневдаліших трансферів
Україна
Джерело:
Андрій Шевченко (з "Мілана" в "Челсі")
Навесні 2006 року Андрій Шевченко був на піку своєї кар'єри. Нападаючий провів сім сезонів в італійському "Мілані", за який тільки в Серії А забив 124 голи, і двічі за ці роки фінішував переможцем у гонці бомбардирів. Андрій виграв з командою Лігу Чемпіонів 2003 року, забивши у фіналі вирішальний пенальті. У 2004 р. він був визнаний кращим футболістом Європи і отримав "Золотий М'яч". Гравець буквально купався в променях слави, вболівальники "Мілана" боготворили свого кумира і вважали живою легендою. Але несподівано для всіх футболіст вирішив перейти в лондонський "Челсі".
Цей перехід став для кар'єри футболіста справжньою катастрофою. Трансфер Андрія входить до числа десяти найбільш невдалих покупок "Челсі" за всю історію існування команди. Різниця між манерою гри Шевченко і стилем британського футболу стала очевидною з самого початку. "Протекція Абрамовича, і нічого більше" - все частіше говорили про футболіста. Жозе Моурінью не соромився говорити про те, що футболіст на прізвище Шевченко йому не потрібен.
Незважаючи на вдалий дебют і забитий гол у ворота "Ліверпуля" в матчі за Ком'юніті Шілд, Шевченко так і не став в "Челсі" своїм. За два сезони Андрій провів всього двадцять два матчі, більшу частину часу лікував травми. Втім, навіть перебуваючи в непоганій спортивній формі, він украй рідко отримував місце в основі. На третій сезон непотрапляння до складу дорогого гравця віддали в оренду в "Мілан". Однак і в своїй "рідній" команді Шевченко незабаром втратив місце в стартовому складі, виходячи лише в товариських матчах і на рідкісні заміни. Через рік виявилося, що гравець, який втратив форму не потрібен ні "Мілану", ні "Челсі". У цій ситуації Андрій прийняв єдино вірне зі спортивної точки зору рішення і повернувся додому, в київське "Динамо". Перші кілька сезонів все йшло досить вдало, але з кожним роком боротися за місце в стартовому складі ставало все важче.
Хуан Себастьян Верон (з "Лаціо" через "МЮ" в "Челсі")
Кілька років тому одне англійське видання проводило опитування серед уболівальників на предмет того, який трансфер вони вважають найбільш невдалим. Перше місце зайняв перехід Шевченка в "Челсі". На другому ж місці опинився трансфер Хуана Себастьяна Верона. При цьому в кар'єрі футболіста був не один, а цілих два невдалих трансфери: з "Лаціо" в "Манчестер Юнайтед" і з МЮ в "Челсі". Який з них був гіршим - сказати складно. В "Лаціо" півзахисник залишив за собою славу не тільки справжнього "бульдога", який буквально випалює центр поля, але і мотора і конструктора атак своєї команди. Кар'єра на Апеннінах складалася просто чудово: Кубок УЄФА 1999 р. в складі "Парми", Суперкубок того ж року вже в "Лаціо", скудетто і Кубок Італії 2000 р. постійно місце в основі, прекрасна гра, лідерські позиції у збірній Аргентини. Трансфер до табору "червоних дияволів" здавався черговим кроком у блискуче майбутнє. Але після переходу в англійський клуб кар'єра Верона різко пішла на спад. Перший сезон виявився провальним, у другому справи трохи налагодилися, але тут півзахисник прийняв рішення перейти в "Челсі". За лондонський клуб він провів всього сім матчів у чемпіонаті, більшу частину часу провівши в оренді (в міланському "Інтері" і аргентинському "Естудіантес"). В результаті Верон підписав новий контракт зі своїм рідним клубом і навіть отримав від Марадони виклик на чемпіонат світу, де, втім, ні він сам, ні його команда не здобули лаврів.
Нері Кастільо (з "Олімпіакоса" в "Шахтар")
Кар'єра гравця мексиканської збірної і грецького "Олімпіакоса" Нері Кастільо була зламана через невдалий перехід. 23-річний нападник провів сім сезонів в Греції, забивши 30 м'ячів у 105 матчах. Влітку 2007 року Нері дебютував у збірній, а на Кубку Америки допоміг команді взяти бронзу. Захопився грою молодого нападника, донецький "Шахтар", який придбав мексиканця за рекордну для українського чемпіонату суму - 20 мільйонів євро. Однак кар'єра в Донецьку у мексиканця не задалася. Важко сказати, що саме стало вирішальною причиною - невдала і тривала акліматизація, погано некерований характер гравця, його в міру завищена самооцінка або щось ще.
Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння босів "Шахтаря" став епізод, коли Кастільо нахабно відібрав м'яч у власного партнера по команді, штатного пенальтиста Лукареллі. Після цього мексиканець остаточно втратив довіру тренера команди Мірчі Луческу. Пішла ціла низка оренд - "Манчестер Сіті", дніпропетровський "Дніпро", "Чикаго Файр" і, нарешті - грецький "Аріс". У перших трьох клубах Нері не зміг нічого показати, і тільки в Греції справи в нього пішли на лад. Зараз він підписав новий контракт і остаточно розірвав свої відносини з Донецьком. В результаті свого фатального переходу в "Шахтар" Кастільо втратив чотири роки кар'єри, пропустив Чемпіонат Світу 2010 і Кубок Америки 2011 і так і не зміг вийти на колишній рівень.
Адріан Муту (з "Парми" в "Челсі")
Адріан Муту або "Діамант", як називали його румунські вболівальники, став одним з героїв сезону 2002-03 в Італії. Дует Муту і Адріано в складі "Парми" наводив жах на захисників серії А. Талановитий румун звернув на себе увагу Романа Абрамовича, який проводив в той момент активну селекційну політику. Слово за слово, і Муту опинився в "Челсі" за 15 мільйонів фунтів стерлінгів. Але, почавши чудово, Адріан закінчив погано. Причому практично в буквальному сенсі. Після чотирьох голів у перших трьох матчах, він поступово знітився і став забивати все рідше і рідше. А замість того щоб старанно працювати і намагатися закріпитися в стані "синіх" румун почав сваритися з Жозе Моурінью, що до добра ще нікого не доводило. Далі пішов грандіозний скандал. Муту попався на вживанні кокаїну і був дискваліфікований на 7 місяців. Не маючи жодних шансів вигідно продати "наркомана", "Челсі" в судовому порядку спробував відсудити у останнього 13 мільйонів фунтів стерлінгів. Наступним етапом став сезон в "Ювентусі", де Адріан так і не зміг показати свій найкращий футбол. Здавалося, що на кар'єрі румуна можна ставити жирний хрест. Але чудово знайомий Муту по "Пармі" Чезарре Пранделлі, який очолював "Фіорентину", запросив румуна до себе в команду. Немов вирішивши довести тренеру, що той не помилився у своєму виборі Муту блискуче провів сезон 2006/2007, ставши кращим гравцем серії А. У наступному році, незважаючи на серйозну травму, Адріан знову став одним з кращих гравців свого клубу. Здавалося, що нападник намацав твердий грунт під ногами і ось-ось повинен знову заблищати, як і личить справжньому діаманту. Але в кінці січня 2010 року в пробі Муту, взятій після матчу серії А з "Барі", був виявлений сибутрамін, і в результаті футболіст був дискваліфікований на дев'ять місяців. Після закінчення терміну дискваліфікації, румун підписав контракт з італійською "Чезеною".
У випадку з Адріаном Муту не можна списувати на "синіх" всю вину за зіпсовану кар'єру гравця. Сам футболіст зробив все, щоб з дуже перспективного нападника перетворитися в нікому не потрібного скандаліста. Але непряму роль в цій історії все ж зіграв "Челсі", який не зумів знайти з форвардом спільну мову.
Олександр Глєб (з "Арсеналу" в "Барселону")
Розквіт кар'єри білоруса припав на німецький "Штутгарт". Глєб став лідером "швабів", щороку завойовуючи і особисті, і командні призи. За п'ять сезонів у складі "швабів" Олександр пройшов шлях від нікому невідомого легіонера з Білорусії до незаперечного авторитета Бундесліги. Його приголомшливі передачі та вміння в потрібний момент взяти гру на себе викликали захват у критиків, коментаторів та вболівальників. Не дивно, що інтерес до дарування виявляв цілий ряд європейських топ-клубів. У липні 2005 він перейшов в лондонський "Арсенал". За три роки, що Глєб захищав кольори "канонірів" він знову пройшов шлях від гравця, що бореться за потрапляння до основного складу, до лідера команди. Британська преса називала його мало не самим технічним гравцем Прем'єр-ліги, а вболівальники були готові носити на руках. Але тут на сцену вийшла іспанська "Барселона" і не поскупилася на білоруса. Здавалося, Олександр Глєб повинен був легко вписатися в півзахист каталонців, але біда прийшла, звідки не чекали: білорус просто не зміг адаптуватися в команді. Він відмовився вчити іспанську мову та відвідувати зі своїми колегами різні міроприємства. Гвардіола, який завжди цінував хорошу атмосферу в колективі, незабаром втратив довіру до Глєба і перестав викликати його на матчі. З оренд Олександр щоразу повертався з бажанням пробитися в основний склад клубу, але Пеп другого шансу йому так і не надав. Зневірившись відвоювати місце під сонцем, Олександр Глєб прийняв пропозицію свого колишнього тренера Фелікса Магата, і перейшов у німецький "Вольфсбург", потім самарські "Крилья Совєтов" і повернувся в БАТЕ.
Жо (з ЦСКА в "Манчестер Сіті")
Як би дивно це не звучало, Жо - один з небагатьох гравців, хто може сказати, що перехід в "Манчестер Сіті" зламав йому кар'єру. А ламати було що. Зовсім юний бразилець, підписав в 2005 році контракт з московським ЦСКА і відправився підкоряти Росію. У складі свого нового клубу 18-річний форвард відзначився вже в дебютному матчі проти "Шахтаря" (Кубок Першого каналу), а потім продовжив невтомно забивати і в російському чемпіонаті (14 голів тільки в першому колі!). Через травму, яка вибила його з ладу на декілька місяців, Жо вибув з бомбардирських перегонів, але в ЦСКА ніхто не забивав більше нього ні в 2006, ні в 2007. У 2006 році Жо удостоївся від армійських уболівальників призу "Золота підкова", а рік потому дебютував у національній збірній Бразилії в товариському матчі з турками.
Влітку 2008 року бразилець перейшов у "Манчестер Сіті". За чутками, сума його трансферу склала 20 мільйонів фунтів. Жо непогано почав сезон 08-09, але в "Сіті" так і не втримався: не краща фізична форма, висока конкуренція не дозволили йому утвердитися в команді. Регулярні походи в нічні клуби також не додавали йому авторитету в очах Марка Хьюза. У підсумку після декількох скандалів з головним тренером Жо на правах оренди відправився в "Евертон". Потім послідувала оренда в "Галатасарай" і, нарешті, повернення на батьківщину. А як все добре починалося...
Дмитро Чигринський (з "Шахтаря" у "Барселону")
У сезоні 2007-2008 Дмитро Чигринський став віце-капітаном донецького "Шахтаря". Своєю надійною грою в обороні, грамотним вибором позиції, а також умінням здорово поборотися на другому поверсі він привернув увагу селекціонерів "Барселони". Двадцять шостого серпня 2009-го року Чигринський, відразу після Суперкубка УЄФА, в якому він протистояв своїй майбутній команді, захисник підписав контракт з "Барселоною".
До нещастя, його гра в "Барселоні" не була еталоном стабільності, а стабільність - головна ознака майстерності захисника. У матчах Ліги чемпіонів Дмитро не міг допомогти "синьо-гранатовим", так як був заграний за "Шахтар". У підсумку безрезультатного року в "Барсі", Чигринський повернувся в свій рідний клуб. Але повернутися до колишньої форми так і не зміг. Тепер Дмитро виходить в основному на заміну і бореться за місце в стартовому складі свого клубу.
Рікарду Куарежма (з "Порту" в "Інтер")
Колись про нього говорили так: "З ним треба працювати, але Куарежма за своїми технічними параметрами - нічим не гірший від Кріштіану Роналду". Порівняння з одним з кращих футболістів сучасності переслідували Рікарду Куарежму все життя. Зараз це складно собі уявити, але якось раз Куарежма попросив журналістів не докучати йому порівняннями з Роналду. Мовляв, "набридли ви мені все, я віддаю перевагу свому стилю гри".
Здобувши собі славу в "Порту", в 2008 році Куарежма перейшов в міланський "Інтер". "У житті шкодую тільки про одне: даремно я переходив в "Інтер". Там я став нещасливий і втратив упевненість. До цих пір не знаю, чому Моурінью мені не довіряв. Адже це він мене кликав до клубу. Втім, можна сказати, що я був тоді не в кращій формі. У Мілані я провів два найжахливіших року у своєму житті", - заявить він потім в одному з численних інтерв'ю. У складі чорно-синіх він провів нікчемно малу кількість ігор і так і не зміг наблизитися до того рівня, який він демонстрував у "Порту". Потім послідувала оренда в "Челсі" і контракт з турецьким "Бешикташем", за який португалець виступає і донині, напевно шкодуючи, що колись погодився на пропозицію "нерадзуррі"
Халід Булахруз (з "Гамбурга" в "Челсі")
Халід Булахруз на прізвисько "Канібал" прославився своїми виступами за німецький "Гамбург". Особливу популярність футболісту принесла його жорстка манера гри. За два сезони в "Гамбурзі" він отримав 16 жовтих та 3 червоні картки. Завдяки йому в сезоні 2005/2006 німецький клуб пропустив всього 30 голів в 34 іграх, що стало кращим показником чемпіонату. Халід привернув увагу скаутів "Челсі", і Жозе Моурінью заявив про своє бажання бачити цього гравця в команді. Булахруз брався як універсал, здатний закрити будь-яку проблемну позицію в обороні, але в підсумку частіше виявлявся у лазареті або на лавці запасних. Футболіст став програвати конкуренцію не тільки захисникам, але і хавбекам, вимушеним грати в захисті. Після двох сезонів безбарвної гри Халід був відправлений в оренду в "Севілью", а після перейшов у німецький "Штутгарт", а згодом і "Спортінг". Але на думку більшості фахівців, кращі роки футболіста залишилися в минулому.
Навесні 2006 року Андрій Шевченко був на піку своєї кар'єри. Нападаючий провів сім сезонів в італійському "Мілані", за який тільки в Серії А забив 124 голи, і двічі за ці роки фінішував переможцем у гонці бомбардирів. Андрій виграв з командою Лігу Чемпіонів 2003 року, забивши у фіналі вирішальний пенальті. У 2004 р. він був визнаний кращим футболістом Європи і отримав "Золотий М'яч". Гравець буквально купався в променях слави, вболівальники "Мілана" боготворили свого кумира і вважали живою легендою. Але несподівано для всіх футболіст вирішив перейти в лондонський "Челсі".
Цей перехід став для кар'єри футболіста справжньою катастрофою. Трансфер Андрія входить до числа десяти найбільш невдалих покупок "Челсі" за всю історію існування команди. Різниця між манерою гри Шевченко і стилем британського футболу стала очевидною з самого початку. "Протекція Абрамовича, і нічого більше" - все частіше говорили про футболіста. Жозе Моурінью не соромився говорити про те, що футболіст на прізвище Шевченко йому не потрібен.
Незважаючи на вдалий дебют і забитий гол у ворота "Ліверпуля" в матчі за Ком'юніті Шілд, Шевченко так і не став в "Челсі" своїм. За два сезони Андрій провів всього двадцять два матчі, більшу частину часу лікував травми. Втім, навіть перебуваючи в непоганій спортивній формі, він украй рідко отримував місце в основі. На третій сезон непотрапляння до складу дорогого гравця віддали в оренду в "Мілан". Однак і в своїй "рідній" команді Шевченко незабаром втратив місце в стартовому складі, виходячи лише в товариських матчах і на рідкісні заміни. Через рік виявилося, що гравець, який втратив форму не потрібен ні "Мілану", ні "Челсі". У цій ситуації Андрій прийняв єдино вірне зі спортивної точки зору рішення і повернувся додому, в київське "Динамо". Перші кілька сезонів все йшло досить вдало, але з кожним роком боротися за місце в стартовому складі ставало все важче.
Хуан Себастьян Верон (з "Лаціо" через "МЮ" в "Челсі")
Кілька років тому одне англійське видання проводило опитування серед уболівальників на предмет того, який трансфер вони вважають найбільш невдалим. Перше місце зайняв перехід Шевченка в "Челсі". На другому ж місці опинився трансфер Хуана Себастьяна Верона. При цьому в кар'єрі футболіста був не один, а цілих два невдалих трансфери: з "Лаціо" в "Манчестер Юнайтед" і з МЮ в "Челсі". Який з них був гіршим - сказати складно. В "Лаціо" півзахисник залишив за собою славу не тільки справжнього "бульдога", який буквально випалює центр поля, але і мотора і конструктора атак своєї команди. Кар'єра на Апеннінах складалася просто чудово: Кубок УЄФА 1999 р. в складі "Парми", Суперкубок того ж року вже в "Лаціо", скудетто і Кубок Італії 2000 р. постійно місце в основі, прекрасна гра, лідерські позиції у збірній Аргентини. Трансфер до табору "червоних дияволів" здавався черговим кроком у блискуче майбутнє. Але після переходу в англійський клуб кар'єра Верона різко пішла на спад. Перший сезон виявився провальним, у другому справи трохи налагодилися, але тут півзахисник прийняв рішення перейти в "Челсі". За лондонський клуб він провів всього сім матчів у чемпіонаті, більшу частину часу провівши в оренді (в міланському "Інтері" і аргентинському "Естудіантес"). В результаті Верон підписав новий контракт зі своїм рідним клубом і навіть отримав від Марадони виклик на чемпіонат світу, де, втім, ні він сам, ні його команда не здобули лаврів.
Нері Кастільо (з "Олімпіакоса" в "Шахтар")
Кар'єра гравця мексиканської збірної і грецького "Олімпіакоса" Нері Кастільо була зламана через невдалий перехід. 23-річний нападник провів сім сезонів в Греції, забивши 30 м'ячів у 105 матчах. Влітку 2007 року Нері дебютував у збірній, а на Кубку Америки допоміг команді взяти бронзу. Захопився грою молодого нападника, донецький "Шахтар", який придбав мексиканця за рекордну для українського чемпіонату суму - 20 мільйонів євро. Однак кар'єра в Донецьку у мексиканця не задалася. Важко сказати, що саме стало вирішальною причиною - невдала і тривала акліматизація, погано некерований характер гравця, його в міру завищена самооцінка або щось ще.
Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння босів "Шахтаря" став епізод, коли Кастільо нахабно відібрав м'яч у власного партнера по команді, штатного пенальтиста Лукареллі. Після цього мексиканець остаточно втратив довіру тренера команди Мірчі Луческу. Пішла ціла низка оренд - "Манчестер Сіті", дніпропетровський "Дніпро", "Чикаго Файр" і, нарешті - грецький "Аріс". У перших трьох клубах Нері не зміг нічого показати, і тільки в Греції справи в нього пішли на лад. Зараз він підписав новий контракт і остаточно розірвав свої відносини з Донецьком. В результаті свого фатального переходу в "Шахтар" Кастільо втратив чотири роки кар'єри, пропустив Чемпіонат Світу 2010 і Кубок Америки 2011 і так і не зміг вийти на колишній рівень.
Адріан Муту (з "Парми" в "Челсі")
Адріан Муту або "Діамант", як називали його румунські вболівальники, став одним з героїв сезону 2002-03 в Італії. Дует Муту і Адріано в складі "Парми" наводив жах на захисників серії А. Талановитий румун звернув на себе увагу Романа Абрамовича, який проводив в той момент активну селекційну політику. Слово за слово, і Муту опинився в "Челсі" за 15 мільйонів фунтів стерлінгів. Але, почавши чудово, Адріан закінчив погано. Причому практично в буквальному сенсі. Після чотирьох голів у перших трьох матчах, він поступово знітився і став забивати все рідше і рідше. А замість того щоб старанно працювати і намагатися закріпитися в стані "синіх" румун почав сваритися з Жозе Моурінью, що до добра ще нікого не доводило. Далі пішов грандіозний скандал. Муту попався на вживанні кокаїну і був дискваліфікований на 7 місяців. Не маючи жодних шансів вигідно продати "наркомана", "Челсі" в судовому порядку спробував відсудити у останнього 13 мільйонів фунтів стерлінгів. Наступним етапом став сезон в "Ювентусі", де Адріан так і не зміг показати свій найкращий футбол. Здавалося, що на кар'єрі румуна можна ставити жирний хрест. Але чудово знайомий Муту по "Пармі" Чезарре Пранделлі, який очолював "Фіорентину", запросив румуна до себе в команду. Немов вирішивши довести тренеру, що той не помилився у своєму виборі Муту блискуче провів сезон 2006/2007, ставши кращим гравцем серії А. У наступному році, незважаючи на серйозну травму, Адріан знову став одним з кращих гравців свого клубу. Здавалося, що нападник намацав твердий грунт під ногами і ось-ось повинен знову заблищати, як і личить справжньому діаманту. Але в кінці січня 2010 року в пробі Муту, взятій після матчу серії А з "Барі", був виявлений сибутрамін, і в результаті футболіст був дискваліфікований на дев'ять місяців. Після закінчення терміну дискваліфікації, румун підписав контракт з італійською "Чезеною".
У випадку з Адріаном Муту не можна списувати на "синіх" всю вину за зіпсовану кар'єру гравця. Сам футболіст зробив все, щоб з дуже перспективного нападника перетворитися в нікому не потрібного скандаліста. Але непряму роль в цій історії все ж зіграв "Челсі", який не зумів знайти з форвардом спільну мову.
Олександр Глєб (з "Арсеналу" в "Барселону")
Розквіт кар'єри білоруса припав на німецький "Штутгарт". Глєб став лідером "швабів", щороку завойовуючи і особисті, і командні призи. За п'ять сезонів у складі "швабів" Олександр пройшов шлях від нікому невідомого легіонера з Білорусії до незаперечного авторитета Бундесліги. Його приголомшливі передачі та вміння в потрібний момент взяти гру на себе викликали захват у критиків, коментаторів та вболівальників. Не дивно, що інтерес до дарування виявляв цілий ряд європейських топ-клубів. У липні 2005 він перейшов в лондонський "Арсенал". За три роки, що Глєб захищав кольори "канонірів" він знову пройшов шлях від гравця, що бореться за потрапляння до основного складу, до лідера команди. Британська преса називала його мало не самим технічним гравцем Прем'єр-ліги, а вболівальники були готові носити на руках. Але тут на сцену вийшла іспанська "Барселона" і не поскупилася на білоруса. Здавалося, Олександр Глєб повинен був легко вписатися в півзахист каталонців, але біда прийшла, звідки не чекали: білорус просто не зміг адаптуватися в команді. Він відмовився вчити іспанську мову та відвідувати зі своїми колегами різні міроприємства. Гвардіола, який завжди цінував хорошу атмосферу в колективі, незабаром втратив довіру до Глєба і перестав викликати його на матчі. З оренд Олександр щоразу повертався з бажанням пробитися в основний склад клубу, але Пеп другого шансу йому так і не надав. Зневірившись відвоювати місце під сонцем, Олександр Глєб прийняв пропозицію свого колишнього тренера Фелікса Магата, і перейшов у німецький "Вольфсбург", потім самарські "Крилья Совєтов" і повернувся в БАТЕ.
Жо (з ЦСКА в "Манчестер Сіті")
Як би дивно це не звучало, Жо - один з небагатьох гравців, хто може сказати, що перехід в "Манчестер Сіті" зламав йому кар'єру. А ламати було що. Зовсім юний бразилець, підписав в 2005 році контракт з московським ЦСКА і відправився підкоряти Росію. У складі свого нового клубу 18-річний форвард відзначився вже в дебютному матчі проти "Шахтаря" (Кубок Першого каналу), а потім продовжив невтомно забивати і в російському чемпіонаті (14 голів тільки в першому колі!). Через травму, яка вибила його з ладу на декілька місяців, Жо вибув з бомбардирських перегонів, але в ЦСКА ніхто не забивав більше нього ні в 2006, ні в 2007. У 2006 році Жо удостоївся від армійських уболівальників призу "Золота підкова", а рік потому дебютував у національній збірній Бразилії в товариському матчі з турками.
Влітку 2008 року бразилець перейшов у "Манчестер Сіті". За чутками, сума його трансферу склала 20 мільйонів фунтів. Жо непогано почав сезон 08-09, але в "Сіті" так і не втримався: не краща фізична форма, висока конкуренція не дозволили йому утвердитися в команді. Регулярні походи в нічні клуби також не додавали йому авторитету в очах Марка Хьюза. У підсумку після декількох скандалів з головним тренером Жо на правах оренди відправився в "Евертон". Потім послідувала оренда в "Галатасарай" і, нарешті, повернення на батьківщину. А як все добре починалося...
Дмитро Чигринський (з "Шахтаря" у "Барселону")
У сезоні 2007-2008 Дмитро Чигринський став віце-капітаном донецького "Шахтаря". Своєю надійною грою в обороні, грамотним вибором позиції, а також умінням здорово поборотися на другому поверсі він привернув увагу селекціонерів "Барселони". Двадцять шостого серпня 2009-го року Чигринський, відразу після Суперкубка УЄФА, в якому він протистояв своїй майбутній команді, захисник підписав контракт з "Барселоною".
До нещастя, його гра в "Барселоні" не була еталоном стабільності, а стабільність - головна ознака майстерності захисника. У матчах Ліги чемпіонів Дмитро не міг допомогти "синьо-гранатовим", так як був заграний за "Шахтар". У підсумку безрезультатного року в "Барсі", Чигринський повернувся в свій рідний клуб. Але повернутися до колишньої форми так і не зміг. Тепер Дмитро виходить в основному на заміну і бореться за місце в стартовому складі свого клубу.
Рікарду Куарежма (з "Порту" в "Інтер")
Колись про нього говорили так: "З ним треба працювати, але Куарежма за своїми технічними параметрами - нічим не гірший від Кріштіану Роналду". Порівняння з одним з кращих футболістів сучасності переслідували Рікарду Куарежму все життя. Зараз це складно собі уявити, але якось раз Куарежма попросив журналістів не докучати йому порівняннями з Роналду. Мовляв, "набридли ви мені все, я віддаю перевагу свому стилю гри".
Здобувши собі славу в "Порту", в 2008 році Куарежма перейшов в міланський "Інтер". "У житті шкодую тільки про одне: даремно я переходив в "Інтер". Там я став нещасливий і втратив упевненість. До цих пір не знаю, чому Моурінью мені не довіряв. Адже це він мене кликав до клубу. Втім, можна сказати, що я був тоді не в кращій формі. У Мілані я провів два найжахливіших року у своєму житті", - заявить він потім в одному з численних інтерв'ю. У складі чорно-синіх він провів нікчемно малу кількість ігор і так і не зміг наблизитися до того рівня, який він демонстрував у "Порту". Потім послідувала оренда в "Челсі" і контракт з турецьким "Бешикташем", за який португалець виступає і донині, напевно шкодуючи, що колись погодився на пропозицію "нерадзуррі"
Халід Булахруз (з "Гамбурга" в "Челсі")
Халід Булахруз на прізвисько "Канібал" прославився своїми виступами за німецький "Гамбург". Особливу популярність футболісту принесла його жорстка манера гри. За два сезони в "Гамбурзі" він отримав 16 жовтих та 3 червоні картки. Завдяки йому в сезоні 2005/2006 німецький клуб пропустив всього 30 голів в 34 іграх, що стало кращим показником чемпіонату. Халід привернув увагу скаутів "Челсі", і Жозе Моурінью заявив про своє бажання бачити цього гравця в команді. Булахруз брався як універсал, здатний закрити будь-яку проблемну позицію в обороні, але в підсумку частіше виявлявся у лазареті або на лавці запасних. Футболіст став програвати конкуренцію не тільки захисникам, але і хавбекам, вимушеним грати в захисті. Після двох сезонів безбарвної гри Халід був відправлений в оренду в "Севілью", а після перейшов у німецький "Штутгарт", а згодом і "Спортінг". Але на думку більшості фахівців, кращі роки футболіста залишилися в минулому.
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
1 коментарів