Джермейн Ленс "під мікроскопом"

Селекція київського Динамо за успішно проведену операцію з підписанням Джермейна Ленса заслуговує самих утішних епітетів (вряди-годи). На форварда ПСВ робив замах ряд англійських клубів (Ньюкасл, Евертон, Ліверпуль, Астон Вілла), та й сам гравець віддавав перевагу переходу в АПЛ, але український клуб зміг обійти конкурентів і переконати самого Ленса пов'язати своє майбутнє саме з Україною.



Знайомий старшому поколінню коментатор Володимир Перетурін під час роботи на матчах Євро-1988 настільки надихнувся грою суринамських голландців, що упустив сакраментальну фразу, мовляв, «ми багатонаціональна країна, так може і нам пошукати батьків з Суринаму?». Висловлювання тут же підхопили друковані видання, надавши йому більш барвисте звучання.

Справді, своїми футбольними успіхами Голландія здебільшого зобов'язана саме Суринаму - невеликій південноамериканській державі, розташованій на березі Атлантичного океану, яка на півдні межує з Бразилією. У різний час вихідці з бідуючої після набуття незалежності (1977-й рік) країни ходили в лідерах «помаранчевої збірної». Все пояснюється тим, що після прибуття в колишню метрополію, для багатьох хлопчиків футбол був єдиним способом вийти в люди, і вони робили все можливе для досягнення своїх цілей.

Родоначальниками своєрідної «сурінамізаціі» голландського футболу прийнято вважати Рууда Гулліта і Франка Райкаарда. Пізніше їх почин успішно продовжили Джиммі-Флойд Хассельбайнк, Едгар Давідс, Кларенс Зеєдорф, Патрік Клюйверт, Ромео Кастелен... Це лише частина списку членів суринамської громади, які блискуче виступали як за національну команду Нідерландів, так і за свої клуби.

Молодий і гарячий

Як ви вже встигли зрозуміти, нове придбання київського Динамо - Джермейн Ленс - також відноситься до цієї когорти і навіть встиг пограти за збірну своєї історичної Батьківщини. Правда, було це в 2009-му році у невизнаному ФІФА турнірі під назвою Parbo Beer Cup - міжнародному змаганні, організованому федерацією футболу Сурінаму. Досить одіозне рішення з боку Ленса, адже на той момент він грав за голландську молодіжну і мав усі шанси на потрапляння в першу команду. Проте все ж одумався і зробив вибір на користь збірної країни тюльпанів, за яку дебютував у 2010-му році в матчі - увага! - Проти України, відзначивши свій почин голом у ворота Андрія П'ятова.

Клубна ж кар'єра Джермейна Ленса пішла не відразу. Буйний характер став причиною його відрахування з найпрестижнішої футбольної академії Голландії - аяксовської «Де Тумкойст», а компанію йому склали не менш цікаві персони Нордін Амрабат і Елджеро Еліа. Це вигнання придбало чималого розголосу по країні, і Ленс довго не міг влаштуватися в інший клуб - ніхто не бажав зв'язуватися з проблемним гравцем, який частенько волів тренуванням більш цікаві заняття.

Безуспішні мандри у пошуках притулку закінчилися в Альмело, де гравця прихистив місцевий клуб Омніворлд, нині імені Альмера Сіті. Але труднощі на цьому не закінчилися. «У якийсь момент мені здалося, що це кінець. Було важко, але я не уявляв себе ніким, крім професійного футболіста. Я жив в Амстердамі, щодня вирушаючи на тренування поїздом або автобусом. Іноді мама підвозила. Я працював, тренувався і все ж домігся свого», - розповідав пізніше сам футболіст, який приструнив свій норов саме на цьому етапі свого розвитку і більше не допускав минулих помилок.

Незабаром на горизонті з'явився АЗ з пропозицією укласти професійний контракт, і Ленс перебрався в Алкмаар. Відразу закріпитися у складі нової команди йому не вдалося, тодішній тренер «автозаправників» - Луї ван Гааль - лише іноді випускав хлопця на заміни. Тільки після річної оренди в Неймегені Джей всерйоз став претендувати на місце під ван Гаалівським сонцем. Прекрасно проведений сезон у складі команди Маріо Беена, який зіграв одну з визначальних ролей у становленні гравця, став зоряним часом 20-річного хлопця, чиє ім'я обов'язково спливало в обговореннях вчорашнього матчу Нека.

Повернення в Алкмар почалося з операції на плесновій кістці. Але не минуло й півроку, як стався рецидив, який надовго вибив Джермейна з ладу. Всього 8 матчів провів гравець у сезоні 2008/2009, повернувшись в команду лише в останніх турах. Однак до початку нового чемпіонату Ленс був у повній боєготовності! Правда, довелося протистояти недовірі з боку Рональда Кумана, який змінив Луї ван Гааля, і вичавлювати максимум з кожної виділеної тренером хвилини. Благо, майбутній наставник Фейєноорда так і не допрацював той сезон і поступився місцем Діку Адвокаату, який був більш прихильний до Джермейна.



Яскраві виступи за АЗ не залишилися без уваги і в 2010-му році. В Алкмар завітали скаути ПСВ. Наступні три роки Ленс провів в Ейндховені в якості твердого гравця основного складу. Вже понюхавши пороху єврокубків гравець не проводив менше 30-ти матчів за сезон, і почав регулярно залучатися до ігор за національну збірну, але тільки після приходу до її управління Луї ван Гааля. Берт ван Марвейк частіше віддавав перевагу гравцеві інших виконавців.

Що далі?

Для когось придбання киянами голландця здається дивним і незрозумілим рішенням. Ленс хоч і має клеймо універсала, здатного закрити практично будь-який пролом в нападі, але в пріоритеті все ж позиція вінгера (всю кар'єру футболіст грав страйкера, тільки в ПСВ його перекваліфікували в форварда другого плану). Головне питання, що тривожить шанувальників «біло-синіх» : куди подіти Гусєва?

Можливо, Олег Блохін побачив у Ленсі заміну ветерану, адже нинішній футбол базується на швидкісній, флангової грі, з частим застосуванням швидких контрвипадів, і Джей повністю відповідає цим вимогам, в той час як на діях Гусєва все частіше позначається вік. Володіючи відмінною швидкістю (якось в інтерв'ю сам гравець зазначав, що у всіх командах його ніхто не міг наздогнати, лише Дріс Мертенс був ближче всіх до цього), він може спокійно піти у відрив, віддати на партнера або самостійно завершити епізод, причому навіть найбезнадійніший, вичавлюючи максимум з мінімуму.

Говорячи про достоїнства Ленса, то вичерпно всіх про це висловився Євген Левченко: «Сильні ігрові якості Ленса - швидкість і різкість. А ще він дуже міцно стоїть на ногах, збити його неймовірно складно. Центр ваги розташований нижче, ніж у всіх. Саме цим він виділяється». Думку екс-гравця Гронінгена можна вважати об'єктивною, як-не-як, голландську футбольну кухню він знає як ніхто інший.

Ленс і Ярмоленко - саме такими бачаться крайки київського Динамо в прийдешньому сезоні. Незважаючи на те, що обидва більше атакують праворуч, думається, Олег Блохін зможе вирішити це питання. З урахуванням підписання Мбокані, навряд чи ОВБ відрядить Ленса на вістрі атаки. Та й на фланзі він виглядає куди яскравіше і продуктивніше, ніж в штрафній площі. Можливо, не надто сильний у дриблінгу, але парочка прийомчиків є. Правда, дивлячись на прискорення в русі, часом не розумієш, навіщо когось обігрувати, якщо від нього можна просто втекти. Тому Гусєву залишається задовольнятися двома ролями: підміна або правий фланг оборони. До слова, правого дефа одного разу доводилося грати і Ленсу, але це була вимушена міра після видалення гравця ПСВ Хатчінсона. Як пізніше зізнавався сам Джермейн, цей момент зі своєї біографії він хотів би викреслити. Втім, яке б рішення тренерський штаб не прийняв, головне - щоб це пішло на користь команді.

Іншие не менш животрепетне питання: як Ленс і Блохін збираються знаходити спільну мову, якщо в обох характери з великої літери і жирним шрифтом?

Історія про вигнання Джермейна з Аякса вже давно в минулому, футболіст зробив правильні висновки і надалі за ним такого не спостерігалося. З свіженького можна запропонувати сутичку з гравцем Фейєноорда Матейсеном або негаразди з уболівальниками. Ці випадки не самотні, але, мабуть, найяскравіші. Хоча змащує провину Ленса те, що в минулому сезоні колотило не тільки його, а всю команду. Чого варті жорсткі підкати та інші елементи контактної гри ван Боммеля або невдоволення діями арбітра Пітерса, громивши скло в підтрибунному приміщенні.

Так, це не Хачеріді з Гармашем, цей покруче буде. Але все одно, не варто займатися малюванням чудовиськ і заздалегідь прораховувати можливий хід міжусобних баталій. Тим більше Олег Володимирович чудово знав, на що йде, та й Ленс має досвід роботи з важкими тренерами. Тому, не так страшний чорт, як його малюють.

Приємно, що Динамо останнім часом закинуло принцип підписання «молодих і перспективних», і направило свій погляд на вже готових виконавців. Удвічі приємно, що українські клуби, нарешті, відкрили для себе голландський напрямок у трансферній діяльності (Кройфа в Металдон не рахувати). Залишається сподіватися, що почин киян підтримають і інші, адже в Голландії вміють вирощувати не тільки тюльпани, але ще і прекрасних футболістів, здатних досягати найвищих цілей. Джермейн Ленс - не єдиний представник своєї школи. Він - один з багатьох.


Кузнєцов Олександр, ua-football.com