Топ-10 найдорожчих трансферів голкіперів в історії футболу

Англія — 14:50, 15 Вер 2012 — havrykru Переглядів: 13389

Поділитись:

Пропонуємо вашій увазі десять найдорожчих трансферів воротарів за усю історію футболу.

10. Уго Льоріс (Франція).

З "Ліона" в "Тоттенхем" влітку 2012-го за 10 млн євро.

Незважаючи на молодий за воротарськими міркам вік(25 років), Уго Льоріс останні 6 сезонів грав "від дзвінка до дзвінка" в чемпіонаті Франції. Він тричі визнавався кращим воротарем Ліги 1 і вже встиг з'їздити на Чемпіонат світу і Європи в якості першого номера "триколірних". Зрозуміло, молода людина з подібним бекграундом повинна бути вельми затребуваною персоною на трансферному ринку. Але легкого життя в Англії у Льоріса не буде. Він і сам це встиг помітити. У "Тоттенхемі" підібралася, можливо, найсильніша воротарська бригада в Європі: найдосвідченіші Еурельо Гомес і Карло Кудічіні, а також 41-річний Бред Фрідель, до першої помилки якого молодий француз буде сидіти серед інших мешканців лавки запасних.

9. Едвін ван дер Сар (Голландія).

З "Аякса" в "Ювентус" влітку 1999-го за 10,3 млн євро.

Перший в історії "Ювентуса" іноземний воротар прибув в Турин в якості володаря всіх мислимих і немислимих трофеїв на клубному рівні. Судіть самі, до 25 років в послужному списку великого голландця значилися перемога в Лізі Чемпіонів і Кубку УЄФА, Міжконтинентальний Кубок і Суперкубок Європи. У другій половині 90-х "Аякс" переживав масовий потік зірок; не залишився в Амстердамі і беззмінний голкіпер. Однак конвеєр, по якому в колекцію Едвіна надходили трофеї, і в "Ювентусі" залишився нерухомим. Лише виграний Кубок Інтертото доповнив багатющий сонм регалій голландця. Гра самого Ван дер Сара зустріла неоднозначну оцінку. Десь там, у майбутньому, місце у воротах туринців готувався зайняти Джанлуїджі Буффон, а тому титулований голкіпер з Голландії змушений був поспіхом перебиратися в "Фулхем".

8. Фаб'єн Бартез (Франція).

З "Монако" в "Манчестер Юнайтед" влітку 2000-го за 11,7 млн євро.

Жартівник з Франції прибув в Манчестер на зміну Петеру Шмейхелю, який переїхав до Лісабона. Послужний список Бартеза, доповнений свіжевистраданним званням чемпіона Європи, прозоро натякав на те, що в команді Алекса Фергюсона знову з'явився яскраво виражений "перший номер". Однак - не всерйоз і ненадовго. Не можна сказати, що володар неповторної лисини однозначно провалив свою місію на острові. Якщо завбачливо відлучатися на перекур під час таких матчів, як, наприклад, з "Депортіво", то вийде, що Фаб'єн і зовсім впорався з усіма своїми завданнями. Двічі чемпіон Англії, все-таки. Але сер Алекс бачив усі ігри за участю Бартеза, а тому неймовірна за нинішніми мірками клоунада француза не залишилася без його відома. Взимку 2004-го воротар перебрався в Марсель, а Манчестер на наступні півтора сезону залишився без нормального воротаря.

7. Петр Чех (Чехія).

З "Ренна" в "Челсі" влітку 2004-го за 13 млн євро.

Російські вболівальники одними з перших побачили у справі чеського гіганта. Тоді 19-річний, в жовтні 2001-го він приїхав до Москви разом зі своєю "Спартою". І незважаючи на те, що Робсон і Бесчастних знайшли способи змусити його капітулювати, Чеха чекало велике майбутнє. Після двох років стажування у Франції Петр став одним з перших рекрутів моурінівського "Челсі". Від тієї команди вже залишилися ріжки та ніжки, а призовник 2004-го року все ще в строю. Більш того, він донині є чи не головною опорою клубу в обороні. А те, що Чеху вдається підтримувати високий рівень після вдавленого перелому черепа, викликає вже не подив, а величезну повагу до його роботи і незломному характеру.

6. Анджело Перуцці (Італія).

З "Ювентуса" в "Інтер" влітку 1999-го за 19 млн євро.

Після восьми чудових сезонів в "Ювентусі" Анджело Перуцці відправився в міланський "Інтер", склавши компанію Марчелло Ліппі. Втім, надовго вони там не затрималися. Через рік тренер був звільнений, а перебування в команді Перуцці втратило всякий сенс. Тут на авансцену вийшов римський "Лаціо" - заможний в той час клуб, потягнувши трансфер воротаря збірної Італії за 17,9 млн євро. У "Лаціо" йому вдалося застати кращі часи команди і стати свідком бадьорого скочування "орлів" вниз. Перуцці - унікальний голкіпер, який пограв у всіх, крім "Мілана", найсильніших колективах країни. При цьому його кар'єра в збірній могла скластися набагато успішніше. Компенсацією йому служить золота медаль з німецького Чемпіонату світу, яку він отримав, будучи третім воротарем "Скуадри Адзурри".

5. Давід Де Хеа (Іспанія).

З "Атлетіко" в "Манчестер Юнайтед" влітку 2011-го за 20 млн євро.

У минулому році Едвін Ван дер Сар вирішив піти на заслужений відпочинок, а "Манчестер Юнайтед" змушений був шукати йому рівноцінну заміну. Розглядалося безліч варіантів, але вибір в кінцевому підсумку упав на молодого іспанця Давіда де Хеа, за плечима якого було всього два сезони в мадридському "Атлетіко" (більше б за ними не помістилося). МЮ не посоромився перевести на рахунок "матрацників" 20 млн євро, і почалася захоплююча авантюра з назвою "потягне чи ні". Минув уже рік, але однозначної відповіді досі не отримано. Помилки де Хеа нерідко ставали фатальними для "червоних дияволів", але по-воротарськи юний вік укупі з талантом, масштаби якого все ще не ясні, говорять зпро те, що Давід повинен виходити на поле в светрі МЮ знову і знову.

4. Себастьян Фрей (Франція).

З "Інтера" в "Парму" влітку 2003-го за 21 млн євро.

Шлях Себастьяна у великому футболі почався в немислимі 17 років, коли йому довелося рятувати від вильоту безпросвітний "Канн". Завдання для юнака виявилася непосильним, але кращі клуби Європи вже наводили на нього свої телескопи, попутно шукаючи в кишенях у пошуках суми відступних. Дістався він міланському "Інтеру", але запам'ятався більше в клубах другого ешелону Італії - "Пармі" і "Фіорентині". З "фіалками" виходив в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів. У 2009-му році він ледь не опинився в "Мілані", проте безмежна довіра, яка йому виявлялася у Флоренції, не дозволила йому піти. З минулого сезону володар незаслужено куцої кар'єри в збірній Франції виступає за веселунів з "Дженоа".

3. Мануель Нойєр (Німеччина).

З "Шальке-04" в "Баварію" влітку 2011-го за 22 млн євро.

З часів виходу на пенсію легендарного Олівера Кана "Баварія" відчайдушно потребувала воротаря схожого рівня. Минулого літа мюнхенці підписали воротаря збірної Німеччини Мануеля Нойєра і проблема, здається, була вирішена. Правда, частина баварських уболівальників оптимізму не відчувала: новачкові негайно пригадали старі образи, а саме передражнювання Олівера Кана і членство в фанатському русі "Шальке". Діватися було нікуди, сторони шукали компроміс і знайшли його у вигляді підписання "Кодексу Нойєра", по якому йому заборонялося наближатися до південного сектору "Алльянц-Арени", кидати туди предмети амуніції і цілувати клубну емблему. Мабуть, всі ці фанатські справи залишилися в минулому. Нойєр досить рівно провів сезон, хоч і не без помилок, а запам'ятався найбільше по серіях пенальті з "Реалом" і "Челсі".

2. Франческо Тольдо (Італія).

З "Фіорентини" в "Інтер" влітку 2001-го за 26,5 млн. євро.

Без сумніву, в кінці 90-х Франческо Тольдо був кумиром багатьох хлопчиків, що грали у футбол. Пік його футбольної біографії припав на 2000-й рік, коли у складі збірної Італії Франческо образливо залишився срібним призером Євро. У 2001-му він покинув чудову, але все більше приречену "Фіорентину" і перейшов в "Інтер". До "моджігейта" він був безумовним першим номером "нерадзуррі", а часи, коли "Інтер" штампував чемпіонства і не мав альтернативи на Апеннінах він зустрів уже за спиною Жуліо Сезара. Але, звання переможця Ліги Чемпіонів і п'ять "скудетто", які він отримав, сидячи на лавці, - вищий прояв благородства його долі, що видала воротареві щедру компенсацію за всі минулі невдачі.

1. Джанлуїджі Буффон (Італія).

З "Парми" в "Ювентус" влітку 2001-го за 54,2 млн. євро.

Влітку 2001-го міняв клуб ще один знаковий для італійського футболу голкіпер. Шукаючи стабільності на останньому рубежі "Ювентус" зробив запаморочливу операцію, заплативши "Пармі" неймовірні - навіть зараз! - 54 мільйони євро. Мабуть, та трансферна кампанія була кращою за всю історію "Ювентуса", що призвело до заслуженого присвоєння "скудетто" в двох наступних сезонах. Буффон пережив з "Юве" і найважчі часи, зберігши вірність клубу в Серії Б і повертаючись у ворота після травм. Весь цей час якось непомітно ставши ветераном голкіпер підтверджував свою найвищу кваліфікацію. У сезоні 2011/12 в кар'єрі Джанлуїджі відбувся справжній ренесанс - "Ювентус" повернув собі чемпіонський титул, а збірна Італії з Буффоном у воротах дісталася до фіналу чемпіонату Європи. Озираючись назад у 2001-й рік, хіба можна сумніватися в тому, що дика кількість мільйонів була витрачена не марно?

Джерело: FootballTransfer.com.ua

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Ліон, Тоттенхем, Льоріс, ван дер Сар, Ювентус, Інтер, Буффон, Тольдо